Причини пасивності. Частина 1

Також дивіться інші частини: 2 і 3.

Навіть за наявності чинної віри в суверенітет і благодать Бога, з легкістю можна розвести руками і поміняти мислення на “що толку?”. Якщо досягти справді значних поліпшень легше не стане, бо що з того, що ситуація ще трохи погіршиться?

Таке маловірне ставлення можна розглянути на прикладі “дому” нашого життя або “дому” нашого повсякденного середовища, в якому ми живемо і працюємо. Усі ми можемо придумати багато хороших причин, щоб залишатися пасивними. Проблеми здаються надто численними, а багато з них – надто великими. Ви бачите себе однією людиною в якомусь маленькому місці в якомусь невеликому проміжку часу – і здається зовсім алогічним те, що ви взагалі можете мати хоч якесь значення.

Ось перший із трьох аргументів, які ми наводимо, які роблять нас пасивними і змушують стояти осторонь.

Аргумент про самовизначення: “Я занадто незначний”

Як я вже багаторазово писав, ми з вами не володіємо великою особистою силою або владою. Коли ми розмірковуємо над цим, ми знаємо, що насправді не можемо змінювати людей, і ми також знаємо, що в більшості важливих випадків ми маємо мало можливостей суттєво змінити обставини. Коли ми порівнюємо себе з кількістю змін, які необхідні в “домі”, легко дійти висновку, що Бог насправді помилився з усією цією ідеєю ремонту.

Візьмемо, наприклад, Мойсея. Пам’ятаєте перші слова з його вуст, коли Бог закликав його повернутися до Єгипту і вивести ізраїльтян? Мойсей сказав: “Хто я, що піду до фараона, і що виведу з Єгипту синів Ізраїлевих?” (Вихід 3:11). У відповідь Бог знову повторює доручення Мойсеєві, а той, по суті, відповідає: “Що я скажу їм?”. І ось Бог каже йому, що сказати, каже, що піде з ним, а також що Він підтвердить слова Мойсея “чудесами”, які вразять єгиптян. Мойсей ще раз намагається піти зі сцени, відповівши по суті: “Але що, якщо вони мені не повірять?”

І ось прямо там і в той момент Господь показує два чудотворних знамення, які Він дозволить виконати Мойсею перед фараоном. Але і цього Мойсею все ще недостатньо, тому він каже: “а Мойсей сказав до Господа: О Господи я не промовець ні від учора, ні від позавчора, ані відтоді, коли Ти говорив був до Свойого раба, бо я тяжкоустий та тяжкоязикий.” (Вихід 4:10). Поставивши низку запитань, Бог нагадує Мойсею, що Він створив його уста. Але це все одно не переконує Мойсея в тому, що він може виконати те, до чого його закликає Бог, і, врешті-решт, він благає: “Молю Тебе, Господи, пошли іншого, кого маєш послати”. Біблія каже, що в той момент гнів Божий запалився на Мойсея, і що Бог дав йому Аарона як спікера, і що Господь послав Мойсея виконати те, для чого Він його обрав.

Існує два погляди на те, як Мойсей реагував у цій ситуації, і вони обидва правильні. З одного боку, Мойсей точно визначав свої слабкі сторони. Досить точно, але не уявляючи повну картину. Адже, що набагато важливіше, Мойсей повністю випускав з уваги той факт, що цю важливу справу його просить зробити Сам всемогутній Творець, який, поза всяким сумнівом, мав силу все це зробити.

Сумнів, який проявляє тут Мойсей, – це не просто сумнів у своїх власних здібностях. Насправді, тут має місце глибший і суттєвіший сумнів – сумнів у Божій суверенності та могутності. Тоді як перший (сумнів в особистих здібностях і силі) може бути формою смирення, то другий – це гріховне невір’я. Бог знає, що самі по собі ми не здатні виконувати ті завдання, до яких Він нас кличе, але Він ніколи не помиляється у Своєму призначенні. Якщо Він посилає нас, то як інструменти в Його всемогутніх руках. Він здійснює зміни. Він – великий Реставратор. Він ніколи не закликає нас виконувати те, чого ми не можемо виконати в Ньому, але Він закликає нас до того, що ми завжди зможемо виконати з Ним.

У результаті, Бог таки зробив неймовірне через слабкого і боязкого Мойсея. Фараон був утихомирений, Єгипет переможений, а сини Ізраїлю – звільнені. Бачите, у випадку з дітьми Божими корінь пасивності лежить у неправильному богослов’ї. Коли ви починаєте осягати богослов’я Божої присутності, обітниць і сили, пасивність втрачає будь-який сенс.

Оригінал © Paul Tripp Ministries, переклад © Help for Heart. Також дивіться інші частини: 2 і 3.