Чи важливе богословське підґрунтя для душеопікунства?

Якщо ми любимо Біблію і біблійне душеопікунство, але відходимо від непорушного біблійного вчення, бажаючи водночас залишатися вірними біблійному душеопікунству, нас неминуче потягне за собою дух століття цього. І якщо ми поступово й непомітно сповзаємо до компромісу в основних питаннях здорового вчення, то служіння душеопікунства буде нічим іншим, як звичайним духовним прагматизмом.

Голландський богослов-реформат Вільгельмус а Бракел у своїй праці “Розумне служіння християнина” обстоює незаперечний авторитет Святого Письма. Зокрема, захищаючи незалежність авторитету Слова Божого від церкви, він обґрунтовано стверджує, що не церква наділяє Святе Письмо авторитетом, а зовсім навпаки. Давайте разом поміркуємо над його словами, а потім застосуємо їх до біблійного душеопікунства.

“Якщо Слово Боже є єдиним критерієм, за яким ми судимо, наскільки церква є справжньою Божою церквою, то для того, щоб визнати церкву істинною церквою, нам слід насамперед визнати Біблію істинним Словом Божим. Ба більше, ми навіть не маємо права визнати свідоцтво церкви, доки не переконаємося в її істинності. Тому ми віримо, що Біблія – це Слово Боже, а не тому що церква визнала її такою. Навпаки, ми віримо, що це істинна Церква, тому що Слово Боже так називає її. Не фундамент стоїть на будівлі, а будинок спочиває на основі. Надбудова підпорядковується базису, на якому стоїть, а не причина підпорядковується надбудові” [Т. 1, С. 29].

Підтримка

Завдяки вашiй підтримці ми маємо змогу перекладати статті, відео та інші матеріали з душеопіки. Також підтримувати служителів, які хотіли б навчатись, однак не мають такої фінансової змоги. Будь-яка сума є значна.

Підтримати

Я б хотів змінити деякі слова Бракела, щоб уточнити свою думку: “Якщо Слово Боже є єдиним критерієм, за яким ми судимо, наскільки біблійне душепіклування є справжнім душепіклуванням, то для того, щоб визнати душепіклування біблійним, нам слід насамперед визнати Біблію істинним Словом Божим. Ба більше, ми навіть не маємо права визнати свідоцтво душеопікуна, доки не переконаємося в тому, що все його єство відповідає Біблії. Отже, ми віримо, що Біблія – це Слово Боже, а не тому що душеопікун визнав її такою. Навпаки, ми віримо, що це біблійне душеопікунство, бо Слово Боже так називає його. Не фундамент стоїть на будівлі, а будинок спочиває на основі. Надбудова підпорядковується базису, на якому стоїть, а не причина підпорядковується надбудові”.

Що я хочу цим сказати? Біблійне душеопікунство має владу над життям людей тільки тоді, коли воно приймає Слово Боже і твердо стоїть за нього, оскільки воно є виявлене в одкровенні живе Слово Господа Ісуса Христа (1 Кор. 2:11-16). Якщо людина, яка претендує на звання знавця біблійного душеопікунства, але підриває підвалини здорового богослов’я, то вона може претендувати на будь-що, але її дії підривають фундамент усієї конструкції, що неминуче призведе до послаблення та цілковитого знищення і того, й іншого. Коли неміцна основа, тоді велике падіння всієї конструкції – лише питання часу.

Брати-душеопікуни, закликаю вас не здавати ні п’яді підвалин здорового вчення. На кону турбота про добробут душі кожної людини. Якщо підірвати тверду основу богослов’я, то незабаром впаде й уся будівля, і те, що ми називаємо біблійною душеопікунською турботою, буде не чимось іншим, як іще одним із численних сурогатів, які вже нав’язуються цим світом.

Оригінал © counselingoneanother.com, переклад © Propovedi.ru.