Як встояти

Отже, стійте, підпережіться істиною, зодягніться в броню праведності, взуйтеся в готовність благовістити мир. Понад усе візьміть щит віри, яким зможете погасити всі вогненні стріли лукавого; візьміть шолом спасіння і духовний меч, яким є Боже Слово. Постійно моліться духом усякою молитвою і проханням, дбайте про це з усякою витривалістю і благанням за всіх святих і за мене, щоб, коли відкриваю свої уста, мені було дано слово, аби відважно проповідувати таємницю Євангелії, за яку я є послом у кайданах, щоб сміливо про неї говорити, як мені й належить. А щоб і ви довідалися, що зі мною, чим я займаюся, то все вам розповість Тихик, улюблений брат, вірний служитель у Господі, якого я послав до вас саме для того, щоб ви довідалися про нас, і щоб він потішив ваші серця. Мир братам і любов з вірою від Бога Отця і Господа Ісуса Христа. Благодать з усіма, хто незмінно любить Господа нашого Ісуса Христа. [Амінь].

Еф. 6:14–24

Ми поговоримо про нашу стратегію і методи, які мають допомогти встояти в духовній війні.

Існують зазвичай дві помилки, в які вірять люди. Або люди взагалі скептично ставляться до ідеї про існування диявола і не вірять у нього, або уявляють його як якесь надприродне явище і вважають, що його дії лише в чомусь надприродному. Але якщо ми відкриємо Бут. 3 і прочитаємо, як сатана діє, ми побачимо, що він не вселяє жодних демонів в Адама і Єву. Він їм бреше! Як сказав один проповідник, сатана не залишає рану на тілі, він залишає брехню у вашому серці. Він брехун!

Сьогодні ми поговоримо про те, що в Ефесян 6:11,13 називається “всеозброєння Боже”. Якщо ви хочете бути успішним у боротьбі проти зла, потрібно озброїтися Божим обмундируванням. Розгляньмо такі питання: коли його потрібно вдягати, що воно собою являє, як його вдягати і про кого пам’ятати, вдягаючи його.

1. Коли потрібно одягатися у всеозброєння Боже?

Навіщо навіть задаватися таким питанням? Дивіться, з чого починається 14-й вірш: “Отже, стійте…” – цей заклик до нас зараз, тому, що ми на полі бою! Далі читаємо: “Підпережіться істиною, зодягніться в броню праведності”. Ми не одягаємо нашу броню під час бою, ми повинні прийти на поле битви вже готовими. Яка людина виходить на битву, де літають стріли і потім починає замислюватися: “Куди ж я поклав мій щит?”. Ще до битви ви повинні зодягнутися у всеозброєння! Це дуже важливо розуміти і ось чому.

Якщо у вашому житті все йде добре і ви не відчуваєте жодних битв (наприклад, немає жодних невдач і розчарувань, і немає спокуси впасти у відчай; або ж немає переслідувань і атак, і немає спокуси розлютитися), духовно ви просто пливете за течією. Тобто, ми мало молимося і мало проводимо час, читаючи і вивчаючи Слово Боже, ми не обтяжуємо себе служінням іншим і в церкві та не намагаємося нічого кардинально змінювати в собі. Коли все йде добре, у нас на це все не вистачає часу. А коли все-таки намагаємося щось вивчити, то просто шукаємо натхнення і настанови. Але потім раптом починають летіти стріли з полум’яними наконечниками, а броні – нема. Щойно все починає валитися, ми різко починаємо ходити до церкви, читати Біблію, але вже пізно! Щоб одягнути у всеозброєння нашу душу, потрібен час!

Як же себе підготувати до періоду, в який знадобиться всеозброєння. Почніть із розуміння, що кожен день – це іспит, бо сутички і так відбуваються щодня, і, чинячи правильно в них, ми готуємося до великої боротьби. Не забувайте, що, окрім великих битв, життя сповнене і маленьких сутичок, у яких ми постійно програємо! І все через те, що не носимо всеозброєння Боже. Я вам дам два приклади спокус, які приходять до нас майже щодня і більшість із нас їм піддаються.

Перше – це дратівливість (нетерплячість із людьми). Чи не щодня ви зустрічаєтеся з людьми, які вас дратують, а ви їх не терпите. Інше – це занепокоєння. І ви пам’ятаєте, що сатана не залишає рани на тілі, але брехню в серці. Тому, якщо хочете побачити, де саме відбувається сутичка, вслухайтеся у слова вашого серця! Коли вас хтось дратує, вслухайтеся у свій внутрішній діалог. У цей час ви говорите собі таке: “Яка ненормальна людина! Звичайно ж через це він/вона…”. А що якщо поміняти такий діалог на такий: “Господи, а як ти бачиш мене зараз? Напевно, з боку я такий самий ненормальний… або, можливо, навіть гірший. Але Ти ж не дратуєшся на мене! У Гефсиманському саду Ти попросив своїх друзів не спати і бути з тобою. Але вони заснули, а ти все одно пішов за них на хрест. Ти з нами справді терплячий. Якщо ти терпиш мої помилки, я терпітиму помилки цієї людини!”. Ви щоразу так чините? Ні! І я теж не чиню. Ми просто дозволяємо собі всередині говорити людям купу гидот. А насправді – ця сутичка програна. Цього дня, коли ви піддаєтеся своєму такому внутрішньому діалогу, ви стаєте трохи озлобленими та гордими. У цій маленькій сутичці у вас була можливість потренуватися й одягнути броню всеозброєння Божого. Була можливість усвідомити думки свого серця і змінити їх.

Занепокоєння призводить до тривожності, і ви постійно говорите собі: “Тільки не це! Тільки щоб цього або того не сталося!” А що, як замість цього сказати: “Господи, я розумію, що моя тривожність – це прояв гордості, бо коли я турбуюся про те, аби чогось не сталося, я заявляю, що знаю краще – як саме має минути день, і я боюся, що Бог зробить усе не якнайкраще! Звідки мені знати, що означає “найкращим чином”? Мені навіть дуже шкода, Господи, бо Ти знаєш, що краще для мене!”.

Ви можете ігнорувати думки серця і несвідомо потихеньку ставати озлобленим, гордим, дратівливим. Ви усвідомлюєте думки свого серця і змінюєте їх? У цьому всьому і є духовна боротьба. Не обов’язково духовна війна пов’язана з екзорцизмом, хоча й таке буває, просто не так часто і не в буденних простих обставинах. Щодня ми проходимо через море можливостей зодягнутися у всеозброєння Боже, тренуючись у маленьких сутичках, щоб, коли прийде велика боротьба, ми були до неї готові… Але чи робимо ми це?

Це до питання – коли потрібно одягатися в броню. І відповідь – до початку битви! І продовжимо далі, що саме означає зодягнутися в броню? Давайте подивимося, з чого складається озброєння: броня праведності, шолом спасіння, взуття благовістя… Зауважте, що Павло звертається вже до віруючих, до людей, які вже прийняли спасіння. Людей, які вже зодягнулися в праведність Христа і мають мир у благій звістці. Але Павло все ж таки говорить про те, що це все потрібно на себе одягати! До чого це? Павло намагається сказати, щоб ми взяли те, що є істинного в нас, і застосували як броню, як шолом, як щит… Павло говорить нам майже те ж саме, що він говорив у 3-му розділі до Ефесян, де молиться за них, щоб вони пізнали Христа через свою віру й відчули Його любов. Ті, хто читають це послання, можуть задуматися: як же так? Він же пише тим, хто вже прийняв Христа. Вони ж християни і вже повинні відчувати любов Христа! Про що ж тоді молиться Павло? А ось про що: щоб те, що християни знають, і та правда в об’єктивному сенсі для них стала живою суб’єктивною правдою, яка діє зсередини. Він молиться, щоб християни не просто знали про любов Христа, а переживали її зсередини і мали справжню радість.

2. Що собою являє всеозброєння?

Павло ніби говорить нам: “Так, я знаю, що ви спасенні! Я знаю, що віра у вас є! Я знаю, що у вас є праведність Христа і мир, що походить від благої звістки! Але ви цим усім не користуєтеся! Ви не привласнюєте це все собі. Ви не одягаєте на себе цю броню, щоб протистояти битвам у житті. Одягти їх означає від зовнішнього перенести їх всередину, у саме серце, щоб не просто знати, що ви кохані та прийняті Богом через Христа і Його безцінну жертву, а й жити так, щоб незважаючи на будь-які невдачі або критику, вся ваша внутрішня суть, усі ваші звички й інстинкти відображалися в думках, почуттях і діях, показуючи й виявляючи людину, спасену любов’ю Христа”. Одягнутися у всеозброєння Боже – це зовнішнє (статус і привілеї, які маємо ми – християни) та прийняти це всередину так, щоб не треба було собі казати, що робити в ситуаціях, але інстинктивно й рефлекторно реагувати як людина, яку любить і приймає Бог, як людина, що врятувалася! Одягнутися у всеозброєння Боже – це зовнішнє (об’єктивну істину) перетворити на внутрішнє (створити нові звички серця, нові рефлекси, нове усвідомлення свого статусу).

Як це все має виглядати? У цих віршах згадується сім речей (якщо зважати на молитву теж): пояс істини, броню праведності, взуття благовістити світові, щит віри, шолом порятунку, меч духовний, що є Словом Божим, і він каже, щоб ми молилися в дусі.

3. Як одягатися у всеозброєння?

Після багатьох років роздумів над цим віршем, після багатьох проповідей і після прочитання багатьох книг, я розбив ці сім речей на три категорії. Перша категорія – це пояс праведності. Я вірю, що це основа для решти всеозброєння, ніби загальний принцип, а все інше – це застосування цього принципу. Річ у тім, що в нашій мові немає хорошого слова для того, що тут називається поясом. Грецьке слово, яке вживається тут, означає “шкіряну оболонку”. Вона вдягалася на все тіло під броню, діставала до колін і захищала тіло від меча та стріл. Це було основою для всього. Я думаю, що Павло хотів сказати, що все інше – праведність, мир, захист – це все певні привілеї, які ми маємо у Христі. Але сама основа полягає в наступному: “Слово Христове нехай перебуває у вас щедро” (Кол. 3:16).

Пора вносити зовнішнє всередину. У Лк. 8 описується історія, коли апостоли з Ісусом були в морі під час бурі. Поки Ісус спав і апостоли були в човні разом із ним, розігралася буря, та така, що змусила апостолів злякатися і запанікувати. Вони кинулися будити Ісуса і кричали Йому: “Наставник! Наставник! Гинемо! Ми ж помираємо, невже тобі все одно?!” Ісус прокидається, зупиняє вітер, а потім їх викриває. Він їх запитує: “Де ваша віра?”.

Мене завжди вражав той факт, що Він не каже їм: “Вам потрібно більше вірити”. Він запитує, де віра? Виймайте її зараз! Нею потрібно користуватися! Як ви можете не вірити, що Я дбаю про вас, після всього, що Я для вас зробив? Я показав вам Свою силу, ви знаєте Моє ставлення до вас, і ви знаєте – хто Я! Чому ви запанікували? Я вам скажу чому! Якщо вам поставити запитання на кшталт: “Хто такий Ісус? Чи любить Він вас? Чи всемогутній Він?” Ви правильно відповісте на ці запитання! Але ваші інстинкти доводять, що ці істини не вкорінені у ваших серцях! Ваш перший рефлекс – це страх! Ваші інстинкти – говорити собі: “Йому все одно! І я зараз помру!”. Він запитує, а де віра ваша? Візьміть віру вашу і застосуйте її до життя! І щоб наступного разу, рефлекторно й автоматично ви змогли відреагувати так, як людина, кохана і врятована Богом! Це і є одягатися у всеозброєння Боже! І перше, що ми повинні зробити – це взяти істину і починати нею користуватися. Це основа всього!

У другій категорії: броня праведності та взуття благовістя. Ці предмети в бою – броня і взуття – служать, щоб допомогти з технічного боку битви. На полі бою потрібно швидко рухатися і тому взуття має бути зручним і гнучким. Завжди потрібно враховувати, що, можливо, доведеться пересуватися недоступними місцями. І потрібна броня, яка захищатиме вас від смертоносних стріл. Ще шолом і щит, “яким зможете вгасити всі розпечені стріли лукавого”.

Коли ви проживаєте свій звичайний день, потрібно стежити за тим, що говорить вам ваше серце, бо саме там поле битви – на ньому ви можете зустрітися з брехнею сатани! По суті, причина, через яку це обмундирування називається всеозброєнням Божим, – сила волі і це обмундирування не одне й те саме. Я маю на увазі, що, з одного боку, ви можете знати, що краще не робити того й того, бо це призведе до поганих наслідків. Силою волі можна вберегти себе від них, але це лише технічний бік боротьби, який стосується лише сили волі, але не людини загалом. Але якщо ви хочете торкнутися людини, потрібно, щоб ваші думки впливали на почуття, які, своєю чергою, мають впливати на дії вашої волі. Тому якщо ви хочете взяти під контроль свої дії та почуття, ви маєте почати з контролю своїх думок!

Сатана постійно намагається вкласти брехню в думки серця. Замість того щоб, стиснувши зуби, повторювати собі: “Я цього не буду робити!”. Поставте запитання, а чому вам хочеться це зробити? Чому ви злитеся? Чому ви впадаєте у відчай? Чому спокушаєтеся? Дізнайтеся, що вам говорить ваше серце! Якщо ваше серце говорить вам: “Мені так хочеться, я знаю, що не можна, але Бог же мене пробачить все одно!”, час собі нагадати Євр. 3:13: “Щоб не закам’янів дехто з вас через підступність гріха”. Гріх спокушає і озлоблює! Якщо ви собі говорите, що зараз можна згрішити, а потім можна покаятися, тоді у мене до вас запитання – а звідки ви знаєте, що ви захочете покаятися? Гріх – це акт самознищення сили волі. Щоразу, коли ви грішите, дедалі складніше і складніше зупинитися. Навіть важче стає перестати хотіти це робити! Потрібно нагадувати собі те, про що говорять Пс. 44; 45; 105. Потрібно пам’ятати про всі блага Господа! Постійно нагадуйте собі про привілеї, які ви маєте в Бозі!

Яку позицію ви займаєте в цій боротьбі? Може, ви просто пливете за течією?

Бронь праведності – це знання того, хто ви у Христі. Блага звістка нагадує, що потрібно радіти про спасіння у Христі. Шолом спасіння додає впевненості в житті.

Отже, перша категорія – це основа, щоб навчити своє серце нових інстинктів і рефлексів. Друга категорія – це привілеї, які ми маємо у Христі і про які ми постійно повинні собі нагадувати. Але в останню категорію, я відношу меч духовний, що є Слово Боже і молитву в дусі. Іншими словами, Біблія і молитва, Біблія і молитва, Біблія і молитва… Я так можу повторювати постійно… Біблія і молитва. Це найбазовіша частина християнського життя.

Біблія і молитва на особистому рівні: як у вас із читанням Біблії та молитовним життям? Ви знаєте, як читати Біблію? Ви вчите вірші на пам’ять? Ви молитеся? Як?

Біблія і молитва на груповому рівні – духовна дружба. Хто у вас є, хто міг би допомогти вам із підзвітністю про те, як ви проживаєте своє життя? З ким ви говорите про прочитане в Біблії?

Біблія і молитва на рівні церкви – без церкви немає церкви. Проповіді, спілкування, підтримка, корпоративна молитва і зростання.

4. Про кого слід пам’ятати, надягаючи всеозброєння?

Багато людей бояться говорити на тему духовної війни. Але Біблія багато говорить про це. У Старому Заповіті Бог представлений нам Воїном. Коли народ ізраїльський йде з Єгипту, переходить Червоне море і Бог визволяє їх з рабства, Міріам, сестра Мойсея, співає гімн, в якому говориться, що Бог – Воїн, який бореться проти зла і несправедливості, і що Він визволив народ у боротьбі біля Червоного моря. Але з часом нам стає зрозуміло, що коли сам ізраїльський народ починає поводитися неправедно, Бог вступає у війну і з ними теж. Це нам доводить, що Бог не племінне божество! Він проти будь-якого зла. До кінця Старого Заповіту, пророки через те, що Ізраїль став поневоленим Римською імперією, безперестанку говорили про Воїна, який прийде і врятує народ від ярма рабського так само, як Він врятував їх біля Червоного моря.

Ісус прийшов, назвавши Себе Сином Людським. Той самий термін, те саме словосполучення ми зустрічаємо в 7-му розділі Книги пророка Даниїла. Там говориться, що Він прийде з армією Божою, щоб перемогти зло на землі! І коли прийшов Син Людський, апостоли зраділи, очікуючи Божественного Воїна. Він переможе зло і несправедливість, але чомусь цей Воїн поводиться дивним чином. Він нікого не ранить, але зцілює. Він не збирає армію, але ходить, збираючи натовпи для повчання, і проявляє свою любов до них. І коли до Нього прийшли солдати, Петро витягує меч, а Ісус наказує його прибрати. Який же Він Воїн?! Саме Такий, який нам потрібен!

Якби Ісус прийшов на землю, щоб перемогти римлян, це б ніяк не змінило людську природу, правда ж? І якби Ісус прийшов винищити все зло на землі, ніхто з нас би не залишився в живих! Зло всередині нас. У нас проблема! Що ж зробив Ісус?

Ісус не прийшов, щоб взяти в руки меч, але цвяхи. Він не прийшов за мечем, але поховати меч суду. Цей меч упав на Нього. Ісус перевершив зло добром! Він помер за гріхи, щоб перемогти смерть, гріх і зло, а не Римську імперію! Він пробачив ворогів, помер за ворогів, щоб покінчити зі злом, але не з нами. Це та битва і та війна, в якій і ми беремо участь.

Ісус Христос любить своїх ворогів, пробачив їх і помер за ворогів, і так переміг зло. Так і нам слід чинити. Інакше кажучи, єдиного, кого вам справді потрібно ненавидіти – це сатану. Тільки проти нього ви маєте бути агресивно налаштовані й наполегливі в боротьбі. Не включайте до списку своїх ворогів інших людей. Я навіть більше вам скажу, якщо ви ненавидите людей і намагаєтеся їх образити – сатана при цьому тільки виграє. Коли вам люди роблять зло, і ви намагаєтеся в помсту теж робити гидоти, то озлоблюєте себе і отрута злоби починає труїти вас зсередини. А потім, як інфекція, ви берете участь у поширенні зла.

Якщо ви ненавидите тільки сатану і проти нього боретеся, ви виграєте. Але якщо ви боретеся з людьми і не прощаєте їх, навіть якщо вони на це заслуговують, сатана тільки виграє від цього. Боріться, як Ісус! Долайте зло добром! Вмирайте за своїх ворогів і прощайте їх! Наша боротьба не з плоттю!

Отче, спасибі за те, що Ти дав нам Своє Слово і можливість приходити до Тебе з молитвою в будь-який час. Допоможи нам зодягнутися у Твоє всеозброєння. Допоможи виробити правильні звички. Допоможи нам встояти в злі часи. Допоможи нам подолати спокуси і засудження сатани. Навчи боротися, не проти людей, але проти темних сил. Навчи нас наслідувати приклад Ісуса. В ім’я Ісуса ми просимо. Амінь.

Оригінал © Gospel in Life, переклад © Help for Heart.