Як ми замінюємо Бога їжею?

До гріхопадіння їжа була способом вираження послуху і довіри Богові. Адам і Єва корилися Богові, коли їли з будь-якого дерева, крім дерева пізнання добра і зла.

Після гріхопадіння їжа стала способом вираження непокори і недовіри Богові, спробою жити без Нього, що виразилося у прийнятті забороненої їжі. Ми були створені з душею і тілом, тому гріх впливає і на наше тіло. Щойно Адам і Єва проявили непокору Богові – вони засоромилися свого тіла. Гріх спотворює всі наші стосунки, включно з тим, як ми ставимося до їжі. Ось як це відбувається:

1. Ми використовуємо їжу як спосіб контролю, замість того щоб звертати увагу на Божу велич.

Мій друг-мексиканець Алехандро жахається, що американці звикли їсти на ходу. Ми настільки зайняті прагненням тримати все під контролем, що багато хто з нас ставиться до їжі, як до палива. У результаті ми перестаємо сприймати їжу як дар. Вона стає всього лише корисною необхідністю. Ми нехтуємо її багатим розмаїттям і дивовижними смаками. Ми заперечуємо той факт, що їжа – це дар, і не знаходимо місця в нашому розкладі, щоб подякувати за неї, тому що ми поспішаємо повернутися до досягнення своїх цілей. Ми надто зайняті тим, що постійно доводимо, на що ми здатні, і управлінням своїм життям без допомоги Бога. І тому не можемо зупинитися і висловити свою залежність.

Їжа призначена для того, щоб висловлювати нашу залежність від Бога, але ми використовуємо її для того, щоб висловлювати нашу незалежність від Нього. Для моєї подруги, яка страждає від анорексії, їжа стала способом вираження контролю. У цьому страшному світі, в якому їй мало що вдавалося контролювати, вона могла контролювати, принаймні, що їла. Але, за її власними словами, вона незабаром втратила контроль, до якого прагнула. Для декого анорексія – це спосіб висловити власну суверенність, замість того щоб довіритися суверенності Бога.

2. Ми використовуємо їжу для власного іміджу, замість того щоб звертати увагу на Божу славу.

Сьогодні їжа стала засобом порятунку й обожнювання так само, як колись була в Едемському саду. Сатана сказав Єві, що вона й Адам стануть, як Бог, якщо з’їдять заборонений плід. Наша турбота про власну репутацію – це спроба бути схожими на Бога. Ми хочемо, щоб нас шанували. Ми турбуємося про свою славу, а не про славу живого Бога. Ми керуємося думкою інших, замість того щоб визнавати велич Бога, Чия думка є єдиною по-справжньому важливою.

Нині ми, як і раніше, приймаємо “плід” (або ж навпаки відмовляємося, приміром, від шматочка торта), щоб стати схожими на Бога, людьми з такими тілами, які інші будуть звеличувати. Сумна іронія полягає в тому, що Адам і Єва вже були, як Бог, оскільки були створені за Його образом. Але за допомогою їжі ми намагаємося переробити себе в інший образ, щоб інші нас шанували.

3. Ми використовуємо їжу для самовизначення, замість того щоб вдаватися до Божої благодаті.

Для декого їжа є проявом прагнень. Ми використовуємо її, щоб висловити, до якого іміджу або способу життя ми прагнемо. Можливо, ви їсте органічні та здорові продукти, тим самим показуючи, що ви добре обізнані. Або ж ви їсте стейки та бургери: вони допомагають вам почуватися справжнім чоловіком. Або ж у ваш раціон входить тушковане м’ясо і домашній яблучний пиріг за рецептом вашої бабусі: завдяки цьому ви почуваєтеся гарною мамою і дружиною, яка береже традиційне родинне вогнище. Або ж ви їсте тільки першокласні страви в ресторанах: вони роблять вас городянином, людиною з вишуканими манерами. Є люди, які використовують їжу, щоб самоствердитися за рахунок свого зовнішнього вигляду, скрупульозно підраховуючи споживані калорії. Ми використовуємо їжу, щоб сформувати свою ідентичність замість того, щоб знаходити її у Христі. Ми використовуємо їжу, щоб досягти ідентичності замість того, щоб отримувати її по благодаті.

Щойно Адам і Єва з’їли плід, вони засоромилися (Бут. 3:7). І на сьогоднішній день наші спроби спасіння власними силами призводять до сорому. Вони породжують проблеми із зовнішнім виглядом. Програми схуднення пропонують свого роду релігію, засновану на отриманні очок. Порятунок приходить, коли нас приймають інші, а прекрасне тіло – це засіб нашого порятунку. Кожен продукт отримує оцінку, таким чином можна оцінити ваш прогрес у досягненні порятунку. Ваше життя оцінюється, коли ви стоїте на вагах. Втрата ваги прирівнюється до праведності, а набір ваги – до осуду.

4. Ми використовуємо їжу, щоб знайти притулок, замість того щоб звертати увагу на Божу благодать.

Ми часто використовуємо їжу як засіб позбавлення замість того, щоб знаходити захист у Бога. Ми заліковуємо свої неприємні відчуття їжею. Ми стаємо священиками, які приносять пожертви у вигляді шоколаду самим собі. Ми знаходимо розраду в цукрі, солі та жирній їжі, а не в живому Богові. У результаті в нас з’являються проблеми зі здоров’ям, і ми набираємо вагу. Потім деякі люди намагаються впоратися з цим за допомогою дієт, булімії або анорексії.

Життя без Бога порожнє, і неможливо заповнити цю порожнечу їжею. Ми втрачаємо можливість звернутися до Бога. Ми хочемо жити хлібом єдиним. Справжній притулок і розраду ми можемо знайти лише в Бога, а справжнє задоволення – у благості Божій. Ні їжа для життя (їжа як паливо), ні життя для їжі (їжа як спасіння) не є правильними. Ми покликані їсти на славу Божу і жити на славу Божу. Нам варто з вдячністю приймати їжу в усьому її дивовижному розмаїтті як дар від Бога, бо їжа виражає нашу залежність від Нього і підпорядкування Його благій владі.

Оригінал © The Resurgence, переклад © In Lumine Media.