Як бути жалюгідним втішителем?

За винятком описів страждань Ісуса Христа на Голгофському хресті, Книга Йова служить найкращим біблійним прикладом людських страждань. Усього за кілька миттєвостей Йов, велика людина Сходу, втратив усе своє багатство (яке було досить значним), фізичне здоров’я і десятьох дітей. І хоча він не був досконалим (все ж таки він був грішником), Йов, як приклад для нас, відреагував на те, що сталося, стійкою вірою в суверенного Бога – саме під час своїх страждань, а не лише після них (див. Як. 5:11). На прикладі Йова ми можемо багато чому навчитися про довіру до Божої суверенності і про життя, засноване виключно на вірі, що долає глибокий біль. Нам усім хочеться бачити перед собою добрий приклад, якого ми можемо наслідувати. І тому ми вдячні Богові за Йова.

Але в уроках Книги Йова є і важлива негативна складова. Негідне “служіння ближньому”, яке надали Йову його так звані “душеопікуни”, слугує для нас негативним прикладом, з якого ми маємо навчитися того, як нам однозначно не слід чинити. Трьом друзям Йова вкрай не вистачало співчуття, і вони були страшенно скупі на втішні слова. Їхня нездатність до розсудливості виглядала зрадою. Однак у самому корені їхніх безплідних порад лежала серйозніша проблема. У них було недорозвинене богослов’я, надмірний наголос у якому робився на причинно-наслідковий зв’язок між гріхом і стражданням. Вони завжди вбачали міцний зв’язок між стражданнями людини і її особистими гріхами. У підсумку, на жаль, Йов мав рацію, коли назвав цих людей “нікчемні розрадники” (див. Йов. 16:2).

Якщо ми хочемо служити благодаттю та істиною в душеопікунстві один одному, то іноді нам буде корисно поглянути на погані приклади душеопікунства. Отже, зробимо це зараз. Погляньмо, як це виглядає, коли хтось поспіхом стає байдужим душеопікуном. Якщо ви хочете бути жалюгідним утішником, тоді…Якщо ми хочемо служити благодаттю та істиною в душеопікунстві один одному, то іноді нам буде корисно поглянути на погані приклади душеопікунства. Отже, зробимо це зараз. Погляньмо, як це виглядає, коли хтось поспіхом стає байдужим душеопікуном. Якщо ви хочете бути жалюгідним утішником, тоді…

1. Робіть, як радник Еліфаз

Автоматично припускайте, що причиною страждань вашого друга був його гріх, і, отже, саме за це на нього впало Боже покарання, тим самим натякаючи, що певною мірою він сам винен навіть у смерті своїх дітей (Йов. 4-5).
Коли ваш друг (той, хто переживає тяжке страждання) намагається пояснити вам свою ситуацію, сприймайте це як його спробу просто по-своєму представити факти з метою виправдати себе. Скажіть йому, що він наповнений порожнім знанням і вітром, і що врешті-решт його обов’язково спіткає погибель через його крайню нечистоту (Йов. 15).

Обов’язково нагадайте йому, що він великий грішник, сповнений жадібності й жорстокості, якому потрібно примиритися з Богом. Нехай не буде у ваших словах жодної краплі благодаті (Йов. 22).

2. Робіть, як радник Вілдад

Виходячи з переконання, що нечестивий не буде процвітати, дійдіть висновку, що ваш друг нечестивий, і обов’язково скажіть йому про це хоча б просто для того, щоб він не забув (Йов. 8).

Маніпулюйте страхом, щоб спонукати вашого друга покаятися, постійно нагадуючи йому про майбутню погибель нечестивих (Йов. 18). Коли у вас закінчаться аргументи, вдайтеся до словесних образ. У таких випадках завжди доречно обізвати свого друга “міллю” (Йов. 25).

3. Робіть, як радник Софар

Не проявляйте до страждальця ніякої милості і не співчувайте його труднощам. Якщо він наважиться поділитися з вами своїми почуттями – відкриє вам свої глибокі сумніви і страхи – не здумайте терпляче вислуховувати його і потім ставити йому обережні і прояснювальні запитання. Замість цього скажіть йому, що він занадто балакучий. (Його скиглення просто нестерпне.) Скажіть йому, що він бреше і що він не отримав і половини з того, що заслужив. І тому він просто повинен покаятися (Йов. 11).

Обов’язково нагадайте йому, що його спіткає доля беззаконника. Що б ви йому не говорили, не давайте йому жодної надії (Йов. 20).

Одним словом, якщо ви хочете бути жалюгідним утішником, то вам завжди потрібно проводити залізний зв’язок між усіма стражданнями людини та її власними гріхами. І обов’язково нагадуйте своїм духовним друзям, що зрештою вони самі винні у всіх своїх стражданнях (і, отже, в якомусь сенсі вони керують усіма своїми обставинами через свої вчинки), і тому у вас завжди має бути одна відповідь: “Покайся!”

Оригінал © counselingoneanother.com