Ви можете пробачити своїх батьків

Батьки стають цапами-відбувайлами, принаймні в багатьох американських колах. Послухайте, як люди пояснюють свої слабкості та невдачі в житті, і зверніть увагу, як часто вони звинувачують своїх батьків – прямо або побічно, відверто або акуратно. Ми всі чули про те, що гріхи батьків передаються дітям і дітям їхніх дітей (Вих. 34:6,7). Нам також неодноразово говорили, що більшість наших людських слабкостей можуть простежуватися в слабкостях наших батьків і в їхньому вихованні. Як багато проблем ви пережили в житті, роблячи (свідомо чи несвідомо) і приписуючи своїм батькам (або членам сім’ї) речі, які вони приховували від вас, уроки, які вони ще не вивчили, характерні вади у них, що не змінилися, помилки, яких вони припустилися у вас, і гріхи, які вони вчинили проти вас?

Це може бути здорово розкрити коріння наших конкретних болей або слабкостей – біологічних, історичних чи інших – але істинне зцілення, не відбудеться, зрештою, від виявлення причини або звинувачення, а тільки від довіри Богові.

Зраджений сім’єю

Йосифа зрадили його власні брати, десять братів (Бут. 37:18,28). Десятьом, яким він був здатний довіряти більше за всіх у світі, натомість змовилися спочатку вбити його (Бут. 37:18), а після – продати в рабство (Бут. 37:28). Можливо, брат чи сестра (батько чи мати) можуть зробити найгірше для вас, але більшість наших членів сім’ї не здатні на такі жахи, як у випадку Йосифа. Вони замишляли вбити його, а потім залишити в ямі вмирати, потім витягли і вважали за краще заробити трохи грошей, продавши невідомим на довічне рабство. Вони й гадки не мали, куди вони відправили свого брата. Вони просто зраділи, що нарешті позбулися його, незважаючи на те, наскільки могли бути руйнівними ці новини для їхнього батька.

Не ви, але Бог

Роки потому Бог привів Йосифа через рабство до влади, а потім через несправедливе тюремне ув’язнення – до величезної влади після фараона. Через сильний голод на землі сім’я Йосифа прибула з Ханаану, щоб купити їжу в Єгипті. Як до Бога, вони несвідомо впали в ноги відданого ними брата, у розпачі благаючи за свої життя.

Йосиф одразу впізнав братів, винних у замаху на вбивство і торгівлі людьми. Раптово, він виявився не тільки їхньою жертвою, а й суддею. Історія розігрується через кілька взаємодій між ними, але кульмінація в тому, що Йосиф, зрештою, розкриває їм свою особистість. Вони ж одразу збожеволіли, знаючи зло, яке вчинили, і усвідомили суворе покарання, на яке заслужили (Бут. 45:3). Наступні слова Йосифа до них – одні з найбільш приголомшливих у всій Біблії:

Я – ваш брат Йосиф, якого ви продали в Єгипет. Однак тепер не сумуйте і хай не здається вам жорстоким те, що ви мене сюди продали; це заради збереження вашого життя Бог послав мене перед вами.

Бут. 45:4,5

Йосифе, хіба твоя історія не помилкова? Твої брати продали тебе в рабство і відправили помирати в Єгипет. Також Йосиф повторює: “Отже, не ви послали мене сюди, а Бог” (Бут. 45:8).

Бог робить це на благо

Сімнадцять років потому їхній батько Яків помер. Брати боялися, що Йосиф нарешті помститься їм (Бут. 50:15). У їхній свідомості він був усе ще правий, якщо буде шукати відплати, незважаючи на прощення і доброту, які він надав їм. Йосиф плакав від співчуття і прихильності, а потім сказав:

Не бійтеся! Хіба ж я можу бути замість Бога? Ви замислювали проти мене зло, однак Бог повернув це на добро, аби сталося так, як є сьогодні: прогодувати численний народ. Тому не бійтесь, – я утримуватиму вас і ваших дітей. Він потішив їх, розмовляючи з ними доброзичливо.

Бут. 50:19–21

Замість того щоб протистояти своїм потенційним убивцям, він втішав їх. Замість покарання тих, хто продав його в рабство, він пообіцяв забезпечити їх та їхніх дітей. Він відклав жахливий тягар образи і гіркоти і поклав свої кошмари на Бога (1 Петр. 5:7). Коли його брати заслужили прокляття, він вважав за краще благословити їх, взявши хрест свій для радості, яку Бог дав йому. Його дивовижне терпіння і доброта до своїх братів відображаються в описі апостола Петра про Сару. Коли її власний чоловік брехав і наражав її на небезпеку, вона “підкорялася і не бентежилася ні від якого страху” (1 Петр. 3:6). Вона довірилася Богові, навіть коли не могла довірити себе Аврааму. Йосип довіряв себе і своїх братів Богові, не потребуючи того, щоб судити по справедливості або самому шукати виправдання. Чи є у вас віра, щоб пробачити свою сім’ю, своїх батьків (Еф. 4:32)? Чи є у вас свобода дозволити Богові розібратися зі злочинами проти вас (Рим. 12:19)? Чи є у вас мужність усе прийняти і жити тим, що Бог приготував для вас, яким би гарним чи поганим це не здавалося на даний момент (Рим. 8:28)?

Бог глибший, ніж біль

Йосиф знав, що Бог завжди працював над чимось глибшим, ніж зрада, рабство і тюремне ув’язнення – результат глибший за будь-які деталі. Але він також бачив свої страждання в контексті того, чого Бог хоче для інших:

– «Заради збереження вашого життя Бог послав мене перед вами» (Бут. 45:5,7);

– до своїх братів: «Я годуватиму тебе там, – бо попереду ще п’ять років голоду, – щоби ти, твій дім і все, що тобі належить, не зазнали втрати» (Бут. 45:11);

– «Бог повернув це на добро, аби сталося так, як є сьогодні: прогодувати численний народ» (Бут. 50:20)

Можливо, земний добрий Бог зробить певні речі через ваші страждання для когось ще, а не тільки для вас. Як пише Павло: “Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець співчуття і Бог усякої втіхи, Який розраджує нас у всіх наших скорботах, аби і ми могли потішати тих, хто перебуває у різних скорботах, утіхою, якою Бог потішає нас самих” (2 Кор. 1:3-4).

Ніхто з нас не просить такого служіння, але це чудове і необхідне служіння, до якого Бог закликає багатьох із нас. Йосиф вважав усі свої страждання гідними порівняно з усім тим, що робив Бог через інших: усі злі наміри його братів, кожен акт жорстокого поводження в рабстві, кожен несправедливий день у в’язниці. Ви дорожите тим, як багато всього добрий Бог робить через вас іншим людям?

Божий план для вас

Християнине! Твої батьки не завадили Божому плану, приготованому для тебе. Вони і були цим Божим планом для вас. Чи можете ви озирнутися на ваше життя та Йосифа і сказати це? Зрештою, мої батьки не відправляли мене сюди; Бог відправив мене сюди. Мої батьки не хотіли б для мене всього, але Бог хотів найкращого. Він це зробив, Він це робить і буде робити – у будь-яких труднощах і в будь-якому випадку.

Йосиф не жив заради вибачення своїх братів. Їхній гріх проти нього не утримував його в полоні всі ці роки, відмовляючи рухатися далі. Він добре знав жахи полону, але він був вільний від гіркоти й образи, навіть коли його брати були впевнені у своїй провині. Не чекайте, поки ваші батьки вибачатимуться перед тим, як ви здобудете свободу, яку Христос придбав для вас.

Навіть якщо вони замишляли вбити вас або продати в рабство, навіть тоді вони не можуть, Бог творить добро вам і через вас іншим.

Оригінал © Desiring God Foundation, переклад © Help for Heart.