Сумна історія дружини одного пастора

Щодня я отримую у своєму блозі сотні коментарів, листів і підтримую контакт із безліччю людей. Але деякі повідомлення вирізняються з-поміж інших і особливим чином привертають мою увагу, наприклад, цей нещодавній коментар.

Я представляю лист цієї жінки практично без змін, невідредагованим. Єдине, я прибрав із нього ті моменти, за якими можна ідентифікувати її. Я з повагою прошу вас не читати цій жінці лекцій, але молитися за неї і підбадьорювати її. Отже, текст – її, а підзаголовки – мої.

Самотня дружина пастора

“Будь ласка, дозвольте мені вилити свої почуття – почуття, які я відчуваю, будучи дружиною пастора вже багато років. Я багато разів намагалася поговорити з чоловіком про це (про самотність, почуття непотрібності, про бажання хоча б раз на тиждень проводити час разом із ним, про брак уваги тощо). Ми побували на багатьох семінарах сімейної тематики, розмовляли з парами, які займаються сімейним наставництвом, але нічого не змінилося”.

Пастор зі спотвореними пріоритетами

“Він ніколи не планує час для сім’ї – скільки ми одружені. Він працює цілий тиждень в офісі. Потім працює допізна щосуботи, готуючи проповідь. Рано вранці в неділю він іде, щоб підготуватися до богослужіння. Коли він приходить із церкви додому, то надто стомлений і, звісно ж, не налаштований активно проводити час із дітьми чи зі мною. Усе, що він хоче, – просто повалятися на дивані”.

Пастор, який не бажає чути свою дружину

“Якщо я намагаюся поговорити з ним про свої почуття, то чую у відповідь, що я “скаржуся” і “не дотримуюся свого життєвого покликання”. Я так втомилася від цих нескінченних циклів самотності, ігнорування, відкидання і болю, що ненавиджу ходити до церкви і вже не читаю Біблію. Кожен Божий день я борюся з думками про розлучення. У мене таке відчуття, що наша церква – моя суперниця. Я зовсім впала духом і почуваюся в пастці. Єдине місце, куди я мала б звернутися по допомогу (церква), стало тим знаряддям, яке вбиває мене зсередини”.

Благання про допомогу

“Якщо хтось може порекомендувати мені в районі Г’юстона розумного, порядного консультанта, який спеціалізується саме на таких проблемних ситуаціях, у якій опинилася я з чоловіком, то буду дуже вдячна. Я вже не знаю, що робити. Це моя остання надія”.

Причина, чому я “виставив” цей лист

Щоразу, коли я чую про те, як руйнується сім’я, я буквально відчуваю фізичний біль. Занадто часто таке відбувається в християнських сім’ях. І надто часто в сім’ях тих, хто несе служіння, перебуваючи на утриманні церкви. Зрозуміло, ця проблема стосується не тільки пастирів. Такий крик хворої душі надходить від дружин чоловіків усього спектра церковного лідерського служіння.

Я “виставив” лист цієї жінки в надії, що він стане попередженням усім нам, хто займається професійним служінням у церкві. Любіть своїх дружин. Любіть свою сім’ю. Дбайте про неї. Нехай сім’я займає у вашому житті пріоритетне місце, як це велить Писання (1 Тим. 3:1-5).

І, звісно ж, моліться за цю дружину пастора. Їй справді дуже й дуже важко!

Оригінал © Jay E. Adams Ministries, переклад © Голос Істини, аутентифікація © Help for Heart.