Шість неправильних причин перевіряти вранці телефон. І найкраще рішення

Тепер наші телефони слідують за нами, куди б ми не йшли, тобто всюди. І це означає, що більшість із нас навіть сплять зі своїми телефонами. У спальні телефон будить нас, стежить за характеристиками сну, і в разі чого ми доступні в будь-який час.

Усі ці переваги чудові. Проблема приходить тоді, коли телефон на відстані витягнутої руки, і ми хапаємо його за звичкою, щоб перевірити електронну пошту або соцмережу в напівсвідомому стані сонної інерції – ще до того, як ми продерли очі.

Під час опитування восьми тисяч осіб (читачів сайту desiringGod.org) більше половини (54%) визнають, що перевіряють свій смартфон у перші хвилини після пробудження.

На запитання: “Ви частіше перевіряєте пошту чи соціальну мережу до чи після духовних дисциплін зазвичай уранці?” 73% відповіли: “До“. Нижче наведено статистику за віком і статтю.

Зазвичай вранці я перевіряю пошту і соціальні мережі перед духовними справами

Нам не потрібні таблиці, щоб дізнатися, що ми швидкі на Фейсбук і повільні до Бога, і цей потяг – проблема, якщо має рацію Джон Пайпер, коли каже: “У мене таке відчуття, що мені треба рятуватися щоранку. Я прокидаюся, і диявол сидить у мене на обличчі”.

Це дивовижний опис щоденного виклику християнського життя.

Інакше кажучи, на чому наше серце концентрується вранці насамперед, те й визначатиме весь день.

Отже, чому ми такі швидкі на перевірку пошти і соцмереж вранці, і такі повільні на те, щоб провести запланований час із Богом у Його Слові та молитві? Чи можемо ми знайти краще рішення на сторінках Писання?

Я поцікавився про це в Джона Пайпера. Далі наведено відредагований та адаптований запис його відповіді.

Чому ми так схильні тиснути на кнопки телефонів перед тим, як ми робимо майже все інше? Я подумав про шість можливих причин, які випливають з аналізу мого серця і спокус.

Мені здається, що всі ці шість речей більшою мірою коріняться в гріху, ніж у бажанні служити іншим або догоджати Богові. І я так кажу, тому що я дійсно думаю, що Велика Заповідь визначає порядок денний і для ранку, і для дня, і для вечора.

Ми повинні любити Бога всім нашим серцем, душею, розумом і силами, коли прокидаємося вранці. І ми повинні підготуватися любити сусіда, як самого себе (Мт. 22:37-40).

Далеко не всі з нас прокидаються з душею, яка, наче стиснута пружинка, готова вистрибнути і любити Бога і людей. Це розташування вимагає трохи переспрямувати погляд, м’яко кажучи, за допомогою Слова і молитви.

І ось шість моїх припущень, чому багато хто з нас тягнеться, майже як залежні, звіритися з телефонами, коли прокидається вранці. Перші три я називаю “мотиви-цукерки”, останні три – “мотиви-втечі”.

Причина 1. Цукерка новизни

Нам просто подобається дізнаватися, що нового у світі й у наших друзів. Що сталося з того моменту, коли ми востаннє кидали погляд на світ? Багато хто з нас любить бути першими, хто дізнався що-небудь, і до того ж нам не подобається займати покірну позу, коли нам кажуть що-небудь таке, що розумні, тямущі та винахідливі люди вже знають.

Тоді ми, можливо, скоріше здатні приміряти роль інформатора, аніж бідних темних людей, яких потрібно сповіщати про те, що сталося, і якби вони були достатньо кмітливими, то вже й самі б дізналися про це раніше зі своїх соцмереж.

Причина 2. Цукерка его

Що люди сказали про нас з останнього разу, коли ми перевіряли? Хто звернув на нас увагу? Хто нас ретвітнув? Хто нас згадав, лайкнув або зафоловив? У нашому занепалому гріховному стані присутня непомірна насолода людського его, що отримує увагу. Деякі з нас досить слабкі, вразливі, тендітні, невпевнені, щоб найменша згадка про нас давала можливість відчути себе добре. Наче нас поцілували.

Причина 3. Цукеркові розваги

В інтернеті є нескінченний потік чарівного, дивовижного, дивного, дивовижного, шокуючого, зачаровуючого, а також милих картинок, цитат, відео, історій і посилань. Зараз багато хто з нас майже залежні від потреби в чомусь вражаючому і загадковому, екстраординарному і дивовижному.

Отже, щонайменше, ці три мотиви працюють у нас, коли прокидаємося вранці і відчуваємо ці пристрасні бажання, які прагнемо задовольнити телефонами.

А тепер три мотиви-втечі. Інакше кажучи, це не позитивні бажання чого-небудь, це зіштовхування в житті з тим, чого ми хочемо уникнути хоча б ще на 5 хвилин.

Причина 4. Втеча від нудьги

Ми прокидаємося вранці, і день попереду виглядає нудно. У ньому не передбачається нічого хвилюючого і мало того, що спонукало б вибратися з ліжка. І звичайно ж, людська натура терпіти не може порожнечі. Якщо на нас не чекає нічого значущого, позитивного і такого, що вселяє надію, щоб заповнити собою місце в нашому серці, призначене для надії, тоді ми скористаємося телефоном, щоб уникнути нудьги.

Причина 5. Втеча від відповідальності

У кожного з нас є своя роль: батька, матері, начальника, працівника, кого-небудь ще. Протягом дня на нас накладаються тягарі, і вони важкі. Відповідальність лягає на нас. Треба ухвалювати рішення щодо дітей, будинку, машини, фінансів і дюжини інших речей. Життя сповнене важких зобов’язань, ми відчуваємо, що не відповідаємо їм, і лежимо в ліжках у страху (а може, навіть у обуренні), що люди чинять на нас такий тиск. Цей день нас не приваблює, і ми воліємо втекти від нього ще хоча б на п’ять-десять хвилин. І ось, наш телефон відтерміновує цей день.

Причина 6: Втеча від труднощів

Ви можете бути в тій порі життя, коли те, з чим ви зустрічаєтеся, встаючи з ліжка, не просто нудьга або відповідальність. Але величезний конфлікт у стосунках або хвороба, інвалідність, друзі, які налаштовані проти вас, або ж біль у суглобах, і ви ледве вибираєтесь із ліжка, бо він настільки сильний вранці, і вам легше полежати ще трохи. І телефон сприяє позбавленню.

Думати в іншому напрямку

Отже, ось мої шість здогадок, чому так багато людей тягнеться, майже як залежні, звіритися з телефонами, коли прокидаються вранці: мотиви-цукерочки і мотиви-втечі.

Але подумайте ось про що: припустимо, ви одразу ж уранці відкриваєте телефон. Що якщо ви першим дізнаєтеся жахливу новину? Або що якщо в пошуках цукерки для его отримуєте кислинку для свого его: люди зненавиділи вас за ніч? А що як, розважаючи себе вранці, ви щасливо проводите п’ять хвилин, замість того, щоб негайно поглянути в очі відповідальності цього дня, і наприкінці цих п’яти хвилин ви виявляєте, що вони затягли вас у безглуздий, принизливий, недалекий, порожній і незрілий настрій?

Воно того варте? А що якщо ви витрачаєте п’ять хвилин, щоб уникнути нудьги, відповідальності та труднощів дня тільки для того, щоб зрозуміти, що наприкінці цих п’яти хвилин уникнення ви духовно, морально та емоційно менш здатні справлятися з дійсністю цього дня?

Воно того варте? Чого ми хочемо в нашому звичайному ранковому проведенні часу? Наповнюватися Духом Святим. Ми хочемо чогось, що дасть нам завзяття для слави Христа в праці дня. Ми хочемо зміцнитися для того, щоб зустрітися віч-на-віч із тим, що принесе нам цей день. Ми хочемо чогось, що дасть нам радісну мужність, щоб вважати інших кращими за себе і намагатися здобути справжню велич, як Ісус сказав, стаючи слугою всім (Мт. 20:26-28). Це і є наше головне завдання вранці.

Нам потрібні наші ранки

Мало хто з нас прокидається повним сил робити всі ці славні речі. Отже, новий курс для ранку викладено, я думаю, у Псалмах.

Зверни увагу на голос мого благання, мій Царю і мій Боже, бо я до Тебе молюся. Господи, зранку прихильно вислухай мій голос, – удосвіта я стоятиму перед Тобою і буду очікувати.

Пс. 5:3-4

Нехай першим, що вийде з вашого рота вранці, поки ви все ще на подушці, буде крик до Бога: “Я люблю Тебе, Господи! Я потребую Тебе, Господи! Допоможи мені, Господи!” Це перший крик з моїх вуст вранці. Я знову потребую Тебе сьогодні. Потім приготуйте жертву і дивіться. Я думаю, що жертва – це моє тіло і моя увага, присвячені Йому.

Я дивлюся і чекаю, що Господь явить Себе і зробить що? За чим я спостерігаю?

Дозволь мені на світанку відчути Твою милість, бо на Тебе я покладаюсь. Покажи мені дорогу, якою маю йти, бо до Тебе я підношу свою душу!.

Пс. 143:8

Отже, я в пошуках незмінної Божої милості [в оригінальній статті йдеться про любов. – Перекл.]. І я шукаю її в Його Слові.

Насити нас уранці Своїм милосердям, аби ми раділи й веселилися в усі наші дні.

Пс. 90:14

Таким чином, ми шукаємо в Божому натхненному Слові об’явлення Його непохитної любові та Його керівництва для нашого життя з глибоким почуттям задоволення в душі, тому що Він прекрасний і піклується про нас.

Мої очі відкриваються, випереджуючи світанок, щоб роздумувати над Твоїм словом.

Пс. 119:148

Якими ж дорогоцінними стали для мене, Боже, Твої задуми, і як їх невимовно багато!18Якби я захотів їх порахувати, то їх було б більше, ніж піску! Я прокидаюся і, як раніше, все ще з Тобою.

Пс. 139:17,18

Перед тим як ви сьогодні підете спати, зробіть вибір і складіть план, щоб звільнитися від цукеркових залежностей і звички втечі, які руйнували потенціал вашого ранку.

Оригінал © Desiring God Foundation, переклад © Help for Heart.