Сексуальна чистота до шлюбу

Тож благаю вас, брати: заради Божого милосердя, принесіть ваші тіла як живу, святу, приємну Богові жертву, як ваше служіння розуму. І не пристосовуйтеся до цього віку, але змінюйтеся оновленням [вашого] розуму, щоб ви пізнавали, що є Божа воля: добре, приємне і досконале. Кажу кожному з вас через дану мені благодать: не думати про себе більше, ніж належить думати, а думати скромно, згідно з мірою віри, якою Бог кожного наділив.

Рим. 12:1–3

У Бога є Свої святі наміри щодо нашої сексуальності до шлюбу. Часто молоді люди не хочуть бути по-біблійному наставленими в цій сфері й воліють рухатися в бік своїх власних інтересів і бажань. Тим самим допускають у своє життя аморальність і гріхи сексуального характеру. Молоді люди схильні думати, що якщо вони будуть вести сексуальну стриманість до шлюбу, то вони піддадуть себе неповноцінному життю і позбавлять себе безлічі задоволень зараз. Знаменитий пуританин XVII століття Річард Бакстер у своїй відомій праці “Християнська настанова” з цього приводу зауважив: “Найбільша брехня сатани полягає в тому, щоб переконати людство в тому, що Божі заповіді не служать інтересам людини, а шлях слухняності Богові веде до жахливого або нудного життя”.

Моральна чистота як акт поклоніння Богу

Проста стриманість для людини, яка не перебуває у шлюбі, це не біблійний внесок в освячення. Має бути щось більше, ніж просто стриманість. Фізична стриманість і моральна чистота – не одне й те саме. Молодий чоловік або дівчина може у своєму серці та розумі тримати гарем бажань і при цьому утримуватися від сексу. Писання вчить нас насамперед у цій сфері мати моральну чистоту.

Варто зазначити: у Рим. 1:18-27 Павло говорить про грішників, які відкидають Боже одкровення і славу, і основний плід, який він згадує, – це порушені сексуальні бажання і гріховна поведінка. У Писанні секс подається як основний шлях вираження підпорядкування або, навпаки, заколоту проти Бога. Людина підпорядковує своє серце і тіло Божому вищому плану або ж використовує серце і тіло, щоб отримати бажане, коли і де вона хоче. Навіть така сфера нашого життя, як сексуальність, є визначальним індикатором того, хто буде в ній правити: або це буде Господь, або я сам; або ми будемо націлені на творення Божого царства, або свого власного…

Тотальна незрілість

Молодим людям нашого часу здається, що вони самі мають право розпоряджатися своїм тілом так, як вони хочуть. Їм здається, що вони самі мають право визначати, що можна, а що не можна, адже вони вже подорослішали, змужніли і готові для такого роду стосунків. Але хочу зауважити, що молоді люди часто втрачають цноту не від “дорослості”, а саме від своєї незрілості.

Ця незрілість проявляється в тому, що вони йдуть на поводу в суспільства, яке тисне на них своїми переконаннями, і тим самим молоді люди відмовляються від своїх цінностей, приймають цінності цього світу і не зберігають свою цноту до шлюбу.

Незрілість також проявляється в тому, що юнаки піддаються впливу глузувань однолітків, що, мовляв, “ти не мужик, якщо в тебе в твої 17 років ще не було інтимних стосунків”. Тим самим молоді люди шукають визнання ровесників, і тому готові розмінювати себе на несерйозні знайомства та сексуальні стосунки поза шлюбом. Слухаючись інших, вони піддають сумнівам авторитет Божого Слова.

Також на даному етапі незрілість проявляється ще в тому, що молоді люди зовсім не знають, що значить любити, плутаючи це поняття із закоханістю або навіть із хіттю. У цьому юному віці молоді люди знають, що означає брати, але не знають, що означає віддавати. Вони хочуть споживати – але не бажають служити, хочуть задоволення – але їм не відомо, що означає посвята. Це призводить до того, що інтимні стосунки в цьому віці – споживацтво чистої води, де кожен, вступаючи в подібні стосунки, думає виключно про себе, а не про свого ближнього. Думки спрямовані на самозадоволення, а не на творення іншої людини. Молодих людей у такому віці цікавить більшою мірою гарне тіло, але зовсім не душа і внутрішній світ людини.

Важливо також зазначити, що найбільшою спокусою, щоб не зберігати себе до шлюбу, є наш егоїзм, наша плоть і наше хтиве серце. Ніщо в цьому світі не здатне змусити мене грішити, крім мене самого. Писання робить акцент на тому, що саме наше серце бере активну участь або в ідолопоклонстві, або в поклонінні істинному Богові:

Він продовжував: Що виходить з людини, те її робить нечистою. Адже зсередини, з людського серця виходять злі думки, розпуста, крадіжки, вбивства, перелюб, зажерливість, лукавство, обман, безсоромність, заздрість, богозневага, гордощі, безумство. Все це зло зсередини виходить і людину опоганює!

Мр. 7:20-22

Невігластво, упертість, власні пожадливості, самовпевненість, неслухняність є тими складовими, що призводять молодих людей до сексуальних вад і небажання чекати свого часу для вираження інтимної близькості в заповітних узах шлюбу.

Секонд-хенд чи подарунок?

Господь не випадково дав дівчатам цноту. Дівоча пліва виконує гігієнічну функцію, але також і морально-етичну. Це не тільки органічний бар’єр, щоб не порушувати флору дівчини, а й також Божа печатка, якою Він запечатує інтимні стосунки, призначені винятково для того, щоб цю печатку міг зняти тільки той, кому ця юна дівчина належатиме в законному шлюбному союзі.

Це подібно до запечатаного сургучем листа, який надіслано адресату, і тільки він може розкрити й прочитати, будучи переконаний у тому, що ніхто інший, крім нього, не володів розумінням внутрішнього змісту цього послання. Це також подібно до нового дорогого вбрання, яким ви вбираєте себе для коханого. Це не секонд-хенд, у якому ви постаєте перед своїм чоловіком у потертому, поношеному вбранні, яким уже скористалися безліч людей. Дорогі дівчата, запам’ятайте: цнота – це найдорожчий подарунок, який ви можете подарувати вашому майбутньому чоловікові, це той подарунок, який ваш чоловік пам’ятатиме все ваше спільне життя. Саме цей подарунок ваш майбутній чоловік оцінить гідно. Це емблема і свого роду знак вашої вірності.

Жінка, підносячи цей подарунок своєму єдиному чоловікові в шлюбі, тим самим дарує своєму чоловікові можливість бути впевненим у ній, в їхньому заповітному союзі, і в тому, що він не помилився, обираючи саме її собі в супутницю життя. Він буде твердо знати, що він такий один, особливий і навіть обраний. А це дуже хороша основа для міцних стосунків. Цьому чоловікові шалено приємно буде усвідомлювати, що задовго до їхньої першої зустрічі цій дівчині так багато чого довелося зробити, пройшовши крізь безліч спокус і докласти чимало зусиль для того, щоб не зашкодити тому найдорожчому подарунку, що призначається тільки йому.

Отже, коли ми розмірковуємо про цноту, ми розмірковуємо про чистоту. Іншими словами, здатність зберегти свою цноту – це здатність довести свою порядність своєму майбутньому чоловікові, а також вірність і послух Божому Слову. Саме тому наречена постає на вінчанні в білій весільній сукні, як символ чистоти, незаплямованості, як символ невинності й непорочності.

Таким чином, нам слід розуміти, що близькість має бути кульмінацією в наших стосунках, “подібно до того, як двоє стають одним цілим”, а не передмовою до написаної повісті. Не давайте себе куштувати безлічі, нехай цей стиглий плід належатиме одному єдиному – вашому майбутньому чоловікові. Нехай це рішення у вашому житті буде вираженням або актом поклоніння і послуху вашому Господу і Спасителю Ісусу Христу. Саме в цьому ви більшою мірою виявлятимете Славу Божу, зберігаючи свої думки й тіло в чистоті, думаючи про горнє, розвиваючи свій благочестивий характер, бо ми покликані Богом не до нечистоти, а до святості (1 Фес. 4:7).

Це ж воля Божа – ваше освячення, щоб ви берегли себе від розпусти, щоб кожний з вас умів свої посудини берегти у святості й честі, а не в пожадливій похоті, як язичники, котрі не знають Бога. Не чиніть насильства і не кривдьте ні в чому свого брата, бо Господь є месником за все це, як раніше ми вам говорили й засвідчили. Адже Бог покликав нас не до нечистоти, а до освячення. Тому‑то, хто це відкидає, не людину зневажає, а Бога, Який дав нам Свого Святого Духа.

1 Фес. 4:3–8