Руйнівні наслідки гіркоти в результаті зради

Майте мир з усіма і святість, без яких ніхто не побачить Господа. Пильнуйте, щоб ніхто не був позбавлений Божої благодаті, аби хто не наробив прикрощів, коли випустить гіркий корінь, та щоб ним багато хто не опоганився.

Євр. 12:14-15

З цього тексту напрошуються спостереження:

1. Гіркота проростає на поверхні серця, вона не може бути виявлена, поки не проб’ються паростки. Насіння не видає себе, поки немає паростків. Для гіркоти потрібне живильне середовище.

2. Гіркота стає джерелом наших власних проблем.

3. Гіркота має достатній потенціал для створення проблем іншим людям.

Автор Послання до євреїв робить цікаві спостереження. Наприклад, відсутність миру породжує гіркоту у відносинах, а відсутність благочестивого способу життя лише потурає цьому. Грунт для гіркоти стає родючим від невирішених образ у відносинах.

Людина, яка відчуває гіркоту, прагне помсти. І, як правило, гіркота служить трампліном для розвитку гріховної поведінки в інших сферах життя, яка вбиває нас духовно і святість йде з нашого життя. Нерозв’язана гіркота спотворює реальність, деформує минуле, сьогодення та майбутнє.

Гіркота породжує в серці недоброзичливу атмосферу, яка підживлюється духом критицизму. Ображений вважає, що він має право так поводитися.

Можна виділити шість руйнівних наслідків гіркоти:

1. Позбавляє миру

Гіркота приводить в життя сум’яття, а в душу — тривоги, у серці — неспокій. Вона руйнує світ Божий.

2. Позбавляє радості

Гіркота забирає радість і приносить прокляття в життя.

3. Вихолощує і забирає сили

Гіркота висмоктує всі життєствердні поживні речовини з ґрунту нашого життя, без яких ми вже не в змозі твердо стояти.

Гіркота вимагає постійного підживлення, і образ саме сприяє цьому. Таким чином, енергія, яка могла бути витрачена на духовні звершення та здорові стосунки, призводить до духовної деградації. Вона озлоблює наше серце і відчиняє двері іншим гріхам.

4. Спотворює сприйняття реальності

«Гірка» людина бачить життя через каламутну лінзу. Такий спосіб життя рано чи пізно призводить до поразки, оскільки все сприймається крізь призму образи. Наша гіркота, якщо її не позбутися, спотворить сприйняття реальності і змістить фокус мислення з Бога на самого себе.

Гіркота заважає нам побачити, як Бог може використовувати складні обставини нашого життя на благо.

5. Руйнує взаємини

Гіркота утримує нас від прощення. Гіркі люди сповнені духу критицизму. Ці люди, як правило, жорсткі та засуджують інших. Ще гіркота може проявляти себе в невпевненості, саможалості та безсердечності. Гіркота призводить до відстороненості від людей, які заподіяли нам біль. Такі люди мріють, щоб кривдник теж пережив страждання, дискомфорт, оскільки, на думку скривдженого, така людина заслуговує на покарання та біль.

6. Засмучує Бога

Коли ми живемо з невирішеною гіркотою, ми стаємо ув’язненими у власній в’язниці. Гіркота, як правило, веде вниз по спіралі розчарування, депресії, розпачу. Коли ми вибираємо продовжувати бути недоброзичливими, насправді найбільше зла і ран ми доставляємо самі собі.

Від гіркоти неможливо позбутися простим запереченням. Гріх неможливо мінімізувати словами: «Мені не гірко, я просто відчуваю глибокий біль». Лише сповідь гіркоти як гріха проти Бога призводить до відповідальності за свою реакцію на біль.

Як Богу ненависний гріх перелюбу одного з чоловіка, так само Йому мерзотні гріхи іншого чоловіка, які поневолили його після зради [1].

У чому ви можете падати?

Якщо перелюб здійснила ваша дружина, то Божий наказ, який був дано до її перелюбу, не змінився для нас. Ми, як і раніше, повинні любити свою дружину, як Христос полюбив Свою церкву (Еф. 5:25). Нам, як і раніше, необхідно висловлювати їй честь (1 Петр. 3:7) і не отруювати свою дружину гіркотою (Кол. 3:19).

Якщо ж перелюб здійснив чоловік, то Божий наказ дружині так само залишився незмінним. Дружини повинні як і раніше виражати честь і повагу до свого чоловіка (Еф. 5:33) і продовжувати слідувати за його лідерством та авторитетом. Це може здатися нам неприродним, але замість того, щоб захищати себе, Бог хоче, щоб ми змирилися і протистояли своїм особистим бажанням і гріховним реакціям.

На таких непростих етапах життя нам необхідно чесно боротися зі своїми власними гріхами. Адже чисті серцем побачать Бога. Якщо ми хочемо йти за Ним, нам необхідно визнати свої гріхи і прийняти Його прощення. Чесно сповідуйте свої гріхи перед Богом. Це звільнить від вантажу провини і допоможе відчути Боже спасіння.

Література

1.↑ Mike Summers. Help! My Spouse Has Been Unfaithful.