Розмежування фізичного, душевного і духовного
Головна ідея: оскільки “духа” і “душу” розрізнити досить складно, то й психологію та духовне консультування не варто розглядати як дві різні сфери (мовляв, психологія має справу з душею, а Біблія – з духом).
Дуже поширена і популярна точка зору, що дух – це прерогатива релігії, а душа – психології. Однак наскільки виправдане з біблійного погляду таке розмежування?
I. У більшості випадків слова “дух” і “душа” в Біблії використовуються взаємозамінно, без жодної різниці, тому що вони обидва відображають духовну реальність.
|
Душа |
Дух |
|
| 1. Мислення | «…бо він такий, як його думки…» (Пр. 23:7) | «мій дух, спонукуваний розумом» (Йов. 20:3) |
| 2. Почуття: | ||
| а) страждання | «ми бачили біль його душі» (Бут. 42:21) | «а говоритиму в жалю мого духа, і скаржитимусь у гіркоті своєї душі.» (Йов 7:11) |
| б) обурення | «Нині душа Моя стривожена» (Ів. 12:27) | «Промовивши це, Ісус стривожився духом» (Ів. 13:21) |
| в) радість | «А моя душа радітиме в Господі» (Пс. 35:9) | «Тієї години Ісус звеселився Святим духом» (Лк. 10:21) |
| 3. Воля | «Ти не віддаси його на призволяще [нефеш] його ворогам» (Пс. 41:3) | «Пізніше вони приходили, – кожний… кого надихав його дух» (Вих. 35:21) |
| 4. Продовжує жити після смерті | «…я побачив під престолом душі вбитих за Боже Слово» (Об. 6:9) | «…[приступили] до Бога – Судді всіх, до духів праведників, які досягли досконалості» (Євр. 12:23) |
| 5. Смерть | Вихід душі: «И коли выходила з неї душа, бо вона помирала…» (Бут. 35:18) | Выхід духа: «Сказавши це, Він віддав духа» (Лк. 23:46) |
| 6. Бере участь у спілкуванні з Богом | «…величає душа Моя Господа» (Лк. 1:46) | «…молиться мій дух…» (1 Кор. 14:14) |
| 7. Осквернення гріхом | «А може я дам свого первістка за свою провину, — плід свого лона за свій гріх?» (Міх. 6:7) | «Очистьмо себе від усякої нечистоти тіла та духа» (2 Кор. 7:1) |
| 8. Стосовно Бога | У Бога є душа: «Ось шість речей, які ненавидить ГОСПОДЬ, – навіть сім, що огидні для Його душі» (Пр. 6:16) | У Бога є дух: «Дух Божий мене створив, і дихання Всемогутнього мене оживило» (Йов 33:4) |
| 9. Стосовно до тварин* | Мають душу: «И створив Бог… і кожну душу живих тварин» (Бут. 1:21) | Мають дух: «Та й хто знає, чи дух людей підноситься вгору, і чи дух тварин сходить униз, у землю?» (Екл. 3:21) |
| 10. Стосовно невіруючих людей | Невіруючі мають не тільки душу, а й дух:«Людина, яка не володіє собою (своїм духом: no rule over his own spirit, KJV), подібна до зруйнованого міста без муру» (Пр. 25:28).
«…не стали такими, як їхні батьки, – родом непокірним і бунтівничим, – поколінням з нестійким серцем і неверним Богові духом» (Пс. 77:8). Юда говорить не про людський дух, а про Дух Божий: «Це ті, які порушують єдність; вони душевні, а Духа не мають» (Юд. 19). |
|
| 11. Паралелізм (вживання в паралельних конструкціях) | «…величає душа Моя Господа, і радіє дух мій у Бозі» (Лк. 1:46–47).«Хобі не в Його руках життя всього творіння і дихання кожного людського тіла?» (Йов 12:10).
«Моя душа тужить за Тобою вночі, і мій дух шукає Тебе до ранку…» (Іс. 26:9). «…а говоритиму в жалю мого духа, і скаржитимусь у гіркоті своєї душі» (Йов 7:11) |
|
* Хоча звісно тварини не мають людської душі чи духу. Вони не підлягають спокуті чи життю вічному.
II. Іноді між цими термінами проводиться відмінність. Це дає змогу припустити, що духовна складова людини містить дві різні сфери. Далі видно, що душа – це сфера нематеріальної субстанції, яка підтримує спілкування з навколишнім світом. Дух – сфера тієї ж нематеріальної субстанції, яка підтримує спілкування з Богом.
1. Порівнюючи наше теперішнє тіло і прославлене тіло, яке ми отримаємо на небесах, Павло пише: “сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Якщо є тіло душевне, то є й духовне.” (1 Кор. 15:44). Можливо, тут зберігається зневажливе значення слова «душа» (нефеш як труп?). Перше тіло має схильність до старіння і розпаду. Друге тіло не нестиме слідів смерті.
2. В 1 Кор. 2:14–3:4 люди діляться на “душевних”, “плотських” і “духовних”. Дух і душа тут поділяються за сферами: душа – спілкування з людьми, а дух – спілкування з Богом. Душевними називаються невіруючі, які не мають спілкування з Богом.
Адже Слово Боже — живе й діяльне, гостріше від усякого двосічного меча: воно проникає аж до поділу душі й духа, суглобів і мозку кісток…
Євр. 4:12
3. «А Сам Бог миру нехай повністю освятить вас: нехай ваш дух, душа й тіло бездоганно будуть збережені в цілості до приходу нашого Господа Ісуса Христа.» (1 Сол. 5:23). Це єдиний текст, у якому названі дух, душа і тіло як три компоненти.
Отже, дух і душа – це не дві різні субстанції. У кращому разі, можна говорити про те, що нематеріальна складова людини має справу з двома різними сферами: сферою духовних стосунків (з Богом) і сферою душевних стосунків (з людьми). Однак і про ту, і про іншу сферу Біблія говорить авторитетно. І та, й інша сфери є для Біблії пріоритетними. Зрештою, вони співвідносяться з двома головними заповідями Святого Письма: “любити Бога” і “любити ближнього“. Біблія говорить докладно не тільки про те, як будувати стосунки з Богом, а й про те, як будувати стосунки з людьми: зі своєю сім’єю, з віруючими, з невіруючими, з колегами по роботі, з нерозумними тощо.
Див. http://alex-pro-1.livejournal.com/278966.html?view=4456886#t4456886
Спасибо за подписку
Следите за нами
Спасибо за коментарий
Следите за нами
Комментарии