Провина та сором до Ісуса

Буття 2:25 «І були вони голими, чоловік і його жінка, але не соромилися». Тут два можливі варіанти, чому так відбувалося. Або вони були сміливі, для них це була дрібниця. А другий можливий варіант такий. Ви всі знаєте Стіва Джобса. Він відомий зокрема своїми презентаціями. Він хвилин 45 просторікував про нову операційну систему, про все завгодно, і вже було збирався йти зі сцени, а потім такий «О, ТАК, Є ЩЕ ОДНА РІЧ…», і він діставав iPhone або iPad, які було презентовано на той час уперше, і які були воістину революційними продуктами. І це було НАЙголовніше у всій його презентації. 

   Писання в цьому уривку говорить те саме «О, так, є ще одне…». І якщо це правда, значить був час, коли сором не був частиною проблем людства. Це може когось підбадьорити. Так було, а потім «І відкрилися в обох очі, і пізнали, що були нагі» (Буття 3:7). Це перший пункт гріхопадіння. Якщо це правда, значить нам представлена проблема для людини. Це ТА проблема, з якою ми боремося. І це ТА проблема, стоячи над якою, ми очікуємо, що Писання буде говорити знову і знову про неї так, що це буде для нас шокуюче, при цьому буде змінювати життя.

   І ще одна важлива річ. Це може суперечити здоровому глузду, але це найважливіше нелогічне послання. Вам знайоме почуття сорому? Ви знайомі з ним? Воно відчутне? Є те, що ви можете визначити у вашому повсякденному житті? Якщо так – ви є Божим народом. У Бога є щось унікальне, у Нього є унікальна прихильність до вас. 

   Я хочу навести декілька відмінностей і визначень щодо того, чим є провина та сором. Я хочу пройти кількома місцями зі Старого Заповіту, які показують абсолютно нелогічні способи, як Бог говорить про одну з головних проблем людства. 

   Давайте розрізнимо декілька відмінностей між провиною та соромом. Ми більше знайомі з почуттям провини. Із соромом трохи менше. Але коли ви розберетеся в почутті сорому, ви зможете виявляти його в багатьох сферах. Є декілька відмінностей між ними. 

   Коли ми говоримо про почуття провини, ми можемо собі уявити залу суду. Ніби ви в залі суду, і тут важливий погляд тільки однієї людини. Не важливо, чи є там інші люди, присяжні тощо. Це погляд судді. Насправді ви завжди будете нести відповідальність перед Богом. І що вам необхідно, так це спасіння. Спасіння, що означає прощення гріхів, яке може забезпечити тільки Ісус, тільки Він. Тому на всі звинувачення у ваш бік, ви повертаєтеся в бік заколотого і воскреслого Ягняти, і ви відвертаєтеся від вашого гріха. Це почуття провини. Ми знайомі з цим почуттям. 

   Сором – це категорія набагато ширша. Сором включає в себе почуття провини. Образ сорому – це коли ви стоїте посеред площі, і всі дивляться на вас – хтось прямо витріщається на вас, а хтось відвертає свій погляд, бо вони гидують навіть дивитися на вас. І ключова думка полягає в тому, що ви не можете бути прийняті Богом та іншими людьми. Тому що ви грішник. Звичайно, всі ми грішники. Але є ті, кого знають за гріхами їхніми. Ймовірно, багато хто з нас не відомі своїми гріхами, але декого одразу впізнають за їхніми гріхами. О, це пішов невірний чоловік. О, а той дивиться порнографію. Ці люди відчувають сором, тому що їх знають за їхніми гріхами. Або над вами поглумилися. Це критична форма сорому. Над вами поглумилися за допомогою гріхів інших людей. Вам потрібен порятунок, прощення гріхів. Але вам також потрібне укриття, яке захистить вас від вашої наготи. Вам потрібне прийняття, тому що ви почуваєтеся ізгоєм. Вам також потрібне очищення, бо ви відчуваєте себе заплямованими. І все це може дати вам Христос, будучи на хресті. Ви торкаєтеся Святого, а Він у відповідь торкається вас. Це приклад дивовижної, шокуючої відповіді від Бога на наш досвід сорому. І Він стає вашим притулком. І таким чином, ви більше не асоціюєтеся з гріхом, але ви – святі. Ви святі, і це багато що означає. Принаймні це означає те, що ви належите Богу. Ви можете уявити що-небудь грандіозніше ніж це, якщо ви боретеся з почуттям сорому?

   Провина приходить у життя людини на самому початку. Ми вчинили неправильно. Тобто юридично є факт провини. Але що ще ви виявляєте там, у саду – це сором. Цей сором містить у собі провину. Провина – це законна відповідальність перед Богом. Але спочатку це було пов’язано з проявом почуття сорому. Ви усвідомили, що ви – голі, що ви не становите цінності, ви – ізгой, ви – заплямовані, ви – збезчещені. 

   Це хороша новина. Тому що багато хто з нас бореться з почуттям провини, ми пізнаємо прощення гріхів. Але виклик полягає в тому, що ми заходимо до зали суду, суддя визнає нас невинними, ми виходимо із зали суду, але ми однаково відчуваємо себе голими, заплямованими, ізгоями тощо. 

   Писання говорить, що привілеї від Ісуса поширюються на цю юридичну відповідальність, але також і на нашу наготу, заплямованість тощо. У Писанні ми бачимо дві речі, які відбуваються з цією категорією. Перша – це провина, яка походить із сорому і може бути представлена на огляд. Наприклад, ті гріхи, про які ви можете говорити публічно, і кожен буде просто кивати головою, а не витріщатися на вас. Ну, наприклад, ви проїхали на заборонений сигнал або дорожній знак. Ну, випадково. Так, має бути соромно, нібито. Або іноді я можу проявити егоїзм щодо своєї дружини. Це ті гріхи, які ми спокійно можемо визнати. Які особливо не викликають сильного почуття сорому. Вони навіть якось об’єднують нас усіх, чи що. Друга річ може акумулювати неприйняття з боку інших людей. Це дуже, дуже хороша новина. Для тих із вас, хто знає прощення гріхів, і хто залишає залу суду, ви все ще можете жити з цим х. Навіть незважаючи на все сказане, це дуже хороші новини, тому що Писання сповнене прикладами цієї великої людської дилеми. 

   Перед тим, як заглибитися в Писання, хочу сказати, що ми знаємо про «територію» сорому, що включає більшу частину провини. Спробуємо відшукати її. Трохи у своєму власному житті, житті друзів. І ми поселимо слова Писання глибоко в наші серця. Наприклад, я знаю жінку, яка грішниця. Вона бореться з педофілією. У неї незвичайна прихильність до дітей. Вона піднімається і починає говорити про це. Ніхто не буде кивати головою зі схваленням. А якщо ви побачите її через якийсь час, ви будете намагатися обійти її стороною. Вона бореться кожну годину свого життя з цим конкретним гріхом. Одного разу я розмовляв з моїм другом, який був невірний своїй дружині багато років тому. Я нещодавно розмовляв з ним про ті складнощі, які принесла в його життя невірність. Ви могли б помітити типову позу сорому. Його голова була опущена, і це через 15 років після того, що сталося. 

    Сором відрізняється від простого збентеження. При збентеженні людина намагається відвернутися від нас, сховатися на мить через те, що зробила, але наступного дня це вже не є проблемою. А почуття сорому мучитиме й мучитиме, а може й навіть зростатиме. Тому через 10 років почуття сорому може бути навіть сильнішим, а не згаснути. Це один варіант того, як ви можете зіткнутися з почуттям сорому. 

   Один із прикладів, який описується в Писанні, говорить про переживання сорому через бідність і знедоленість. Той, у кого нічого не було, був ніким. Здавалося, що такі люди перебували під осудом самого Бога. Іноді нам доводиться просити щось в інших. Попросити помолитися за нас інших людей теж буває ще тим викликом, бо ми визнаємо свою духовну убогість. 

   Чудовим прикладом буде історія Ноеміні. Їй знайоме було почуття сорому. Вона втратила чоловіка, дітей, землю, і вона поверталася в Ізраїль ні з чим. Це картина сорому. Але тут спостерігається дуже приваблива динаміка. Ви пам’ятаєте, що трапилося з Ноемін’ю? У Писанні про це багато говориться, як про приклад публічного сорому цієї жінки. Хоча її історія коротка, закінчується вона тим, що Ісус сидить у неї на колінах. Вона – частина родоводу Месії. Чи може бути більша честь, ніж ця? 

   Отже, ви знаєте Бога, ви знайомі з почуттям сорому. Ви той, кого Він шукає. Але, якщо ви не переживали сором, навіть зовсім небагато за все своє життя, тоді ви, можливо, можете засумніватися в Божій любові. Тому що в Писанні ви будете знову і знову знаходити приклади тих людей, які боролися з почуттям провини і сорому.

   Не забувайте про те, що проблему провини нам легко ідентифікувати. Але часто вона підім’ята під інші проблеми, наприклад, під низьку самооцінку. І навіть у церкві ви можете виявити більше розмов про почуття провини, ніж про сором, хоча Писання говорить більше про сором, який включає в себе провину. Від самого початку і до кінця. Сором не був предметом церковних дискусій протягом останніх кількох десятиліть. Нам варто зрозуміти, як Писання говорить про це, як потужно воно відгукується про цю проблему. 

   Ви відчуваєте себе іншим, іншим за кольором шкіри, іншими ознаками, може навіть фізично. І я згадую одного мого знайомого. Йому було 28 років. І коли він прочитав про всі ці відмінності, він почав плакати. Бо вперше він відчув, що є частиною групи. Але це була хибна версія такої залученості. Потім з’явилася ще одна людина, яка змогла зрозуміти, що він відчуває, і він сказав: «Та я такий самий. Уперше хтось мене розуміє». Ви відчуваєте себе іншим. Це таке відчуття знедоленості, коли ви у всіх на очах і водночас вас ніхто не помічає, бо ви не становите особливої цінності для інших. І виникає почуття сорому. Ви відчуваєте себе невдахою. 

   Це може стосуватися і людей, які виступають на публіці. Після таких виступів у спілкуванні з іншими людьми, ці люди не згадують жодного слова з вашого виступу, ніби його й не було. Ось чому пастори часто не люблять ні з ким спілкуватися по понеділках. Це свого роду депресія. Досвід невдачі, особливо якщо ти публічна людина. Це вбивається у свідомість. І тоді людина думає, що вона не заслуговує на успіх. Тому що люди побачать її некомпетентність, незахищеність. Так, іноді успіхи можуть тимчасово покрити її, але багато хто думає, що це все одно не буде ефективно. 

   Спробуйте згадати ваше особисте переживання сорому у вашому житті, переживання знедоленості. Ще один приклад. Це невинна історія. Одного разу батько мого друга взяв його на бейсбол. Моєму другові тоді було 10-12 років. Поруч із його батьком сидів один чоловік, і батько проговорив усю гру з цією людиною, абсолютно не звертаючи уваги на свого сина, навіть не познайомив їх один з одним. Ви можете відповісти, що це всього лише гра. Але мій друг сказав, що це було дуже сильне переживання для нього. Переживання самотності, знедоленості. Але в Писанні сказано, що саме до тебе Отець проявляє особливу прихильність і любов.

   Якщо ви піддалися сексуальному насильству, ви, звичайно, можете відчувати сором. Я знаю одну таку жінку. Вона завжди тихо сиділа в церкві. І коли я запитав у неї, чому вона завжди така тиха, вона відповіла, що боїться просто відкрити рота, бо, якщо вона почне говорити, стільки нехорошого може бути вимовлено, стільки жовчі може политися. І вона говорила це буквально. «Я така мерзенна, зганьблена, огидна, знедолена, знехтувана жінка, що, якщо я відкрию рота, я цим заражу інших людей, і зроблю світ довкола мене таким самим». Така жінка може бути активним членом служіння, бути в прославленні, в інших служіннях. Тобто при всьому своєму почутті знедоленості, ви все одно хочете мати позитивну репутацію. Мати почуття приналежності до якоїсь групи людей. Ви не хочете бути стороннім спостерігачем. Ви хочете позбутися почуття «ой, щось зі мною не так». Ми переживаємо почуття сорому, а за ним і почуття провини. Ми розуміємо, що ми не прийняті людьми і навіть Богом. 

   Давайте подивимося, що нам говорить Писання з цього приводу. Ми розглянемо тільки зі Старого Заповіту. А якщо в Старому Заповіті так здорово написано, уявіть, наскільки краще про це написано в Новому Заповіті. Наге – вкрите, Знедолені – прийняті. Нечисте – омите, і всередині і зовні. Честь. Слава. Святість. Краса. Це те, чого ми хочемо, коли розглядаємо цю проблему. 

   Отже, у Писанні сказано, що ми вигнані з Едемського саду. І найдивніше, що Бог сам каже: «Іди геть. Це більше не твій сад, це моя територія. А ти вибрав жити не на моїй території». Але в цьому й парадокс – якщо вам знайоме почуття сорому, у Бога є особливе почуття прихильності до вас. Посоромлені – це одна з характеристик Його народу.

   Ось, що говорить Писання. Ми розглянемо місця, де сказано людям «Ви не Мій народ. Ви ізгої». Але вони ж будуть названі синами живого Бога. Бог каже, що Він знає цю проблему, і буде говорити про неї знову і знову, а з приходом Христа все перетвориться на нову реальність. 

   У книзі Осії йдеться про те, що Бог назве тих, хто не був Його народом, згодом, що це Його народ. Одного разу я викладав в одному класі, і часто наводив як приклад ситуації з життя, і говорив «моя дружина». Одного разу один хлопець обурився, кажучи, чому я завжди кажу «моя дружина». Та все просто – інші називатимуть її на ім’я, Шеррі, але тільки я зможу назвати її «моя дружина» – «моя». Цей присвійний займенник змінює все.

   Два моменти, про які маю сказати. Перше, будьте наповнені надією. Навіть якщо вам знайоме почуття сорому, Господь має особливий інтерес до вас. Друге, дивіться, як Писання говорить про ганебних людей. І в книзі Осії, Бог закликає називати Його «мій Бог», як Він каже «мій народ».

   Осії 2:16 «Того дня ти зватимеш мене: „Мій чоловік”, — і більше не зватимеш мене „Володар мій”. Спробуйте у молитві звернутися до Бога «Мій чоловік, дякую Тобі за Твою милість».

   Ще один уривок, з яким ви знайомі, ймовірно. Ісаї 55:1-2 «Всі спраглі, йдіть води напитись, і ви, хто геть грошей не має, приходьте щось поїсти. Візьміть вина чи молока — все задарма, платити не потрібно. Навіщо гроші витрачати на те, що неїстівне? Навіщо викидати зароблене на те, що ситості не дасть. Мене послухайте уважно, і їстимете добру їжу, найвишуканіші їства». 

   Він закликає всіх людей – і тих, хто відчуває сором, і бідних. Мої друзі запросили нас на обід. Вони так раді були бачити нас, пригощати нас. Адже вони готувалися до цієї зустрічі цілий день, готували страви. Як вам не відчувати те, що вам зробили таку честь, запросивши. Так і тут. Бог запрошує на Свій бенкет. 

   Ще одна історія зі Старого Заповіту. Почуття наготи. Перше, що Бог зробив, дав нам одяг зі шкур тварин. Я думаю, що на самому початку, це було не дуже добре, бути одягненим у шкуру мертвих тварин. Тобто, було таке собі послання «Хочете поводитися, як тварини, одягайтеся, як тварини». 

   Вихід 28:2 «Справиш священне вбрання Аарону, своєму братові, для слави й краси». Слава і краса. На противагу – сорому і ганьбі. Ці шати були виткані самим Богом. Вони надзвичайно вишукані. Наша проблема в тому, що ми голі, а Писання каже, що Бог знає це і одягає нас. Уявіть собі, що ви були голі й зганьблені, були рабом, без одягу. І тут, раптом, ви отримуєте царські шати.

   Ми всі шукаємо вирішення цієї найбільшої проблеми людства. І якби рішення полягало лише в прощенні гріхів на підставі закону, воно б не охоплювало всіх тих додаткових благ, даних Ісусом Христом. 

   Ісаї 6 розділ. Нечистий зганьблений чоловік з’являється в царській залі. Перед Святим. Він припускає, що він помер. Але це не так. Через Серафимів Бог торкається вуст Ісаї. Це змінює його. Це освячує його. Ісаї 6:8 «І почув я голос Володаря мого, який сказав: «Кого Мені послати? Хто піде для нас?» Тут я відповів: «Я тут, пошли мене!».

   Хто був нечистий, тепер стає добровольцем. Це перехід від сорому до святості, до чистоти, краси і слави. Це не те, на що ми заслужили. Ми дистанціювалися від поганих зв’язків. Ми пішли від того, що було в саду. Якщо ми об’єднуємося зі змієм, це не принесе багато честі. Замість об’єднуватися з мерзенною тварюкою, чи не краще бути в союзі з великим Богом? 

Ісаї 54 розділ. За допомогою Святого Духа він використовує почуття сорому, яке ми бачимо в усьому Писанні, у людей, коли вони кажуть: «Ви не розумієте мого сорому, моєї ганьби». Наприклад, безплідна жінка. Безпліддя в той час розглядалося як велике прокляття. Таких людей необхідно було виключити із суспільства. 

 Ісаї 54:1-8

“Веселися, неплідна, — ти, котра не народжувала! Радісно вигукуй і співай — ти, котра не зазнала мук породіллі, адже у відпущеної чоловіком дітей більше, ніж у заміжньої, — каже Господь. Пошир розміри свого намету, розсунь завіси своїх помешкань і не соромся! Попусти довше свої шнури і глибше вбий свої кілки! Бо твої володіння поширяться вправо і вліво, — твої нащадки володітимуть народами, заселяючи спустошені міста. Не бійся, бо ти не будеш знеславлена, і не занепадай духом, бо ти засоромлена не будеш. Адже ти забудеш ганьбу своєї юності, й зневаги свого вдівства більше не згадаєш, бо твій Чоловік — твій Творець; Його Ім’я — ГОСПОДЬ Саваот! Він є і твоїм Спасителем, Святим Ізраїлевим — Богом всієї землі Він називається. Немов залишену й засмучену духом жінку, — як колись відпущену жінку юнацтва ГОСПОДЬ покличе тебе знову, — говорить твій Бог. На короткий час Я тебе залишив, але з великою любов’ю прийму тебе, — у пориві гніву на короткий час Я сховав від тебе Своє обличчя, але вічною любов’ю помилую тебе, — каже твій Спаситель, ГОСПОДЬ.”

   Це означає круту зміну. З ким ми себе асоціюємо? Твій Творець є чоловік твій. І тоді немає тих ланцюгів, які сковують нас. 

   Отже. Перше. Зрозумійте, чи боретеся ви з провиною та соромом, справжніми провиною та соромом, які духовно роблять нас безпорадними, коли ми духовно в’янемо. Духовне зростання і почуття провини та сорому не можуть співіснувати. Якщо ви боретеся з провиною і соромом, тоді про зростання ви можете лише мріяти. Будьте людьми надії.

   Друге. Якщо ви відчуваєте себе заплямованими, що ви ізгої – так буває. Значить Писання говорить про вас. Якщо у вас немає почуття наготи, знедоленості тощо, значить варто задуматися. Це нормально, якщо вам знайоме почуття сорому. Значить з вами Бог, який має особливу зацікавленість у вас. І він буде переслідувати за вами, аж поки ви не здастеся і не скажете: «Я довіряю Тобі, тому, що Ти сказав. Випробуй мене, мій Боже, мій Чоловік». 

   О, ТАК, Є ЩЕ ОДНА РІЧ… Чи є щось таке шокуюче, що змінить нашу репутацію? Вам надано велику послугу Тим, Хто благословляє вас. Це Слово Господнє. Господь благословляє вас. Він знайомий і з поганими людьми. Господь благословляє вас, підтримує вас, Він прихильний до вас, Він не відвертається від вас, а навпаки повертається до вас, Він звертає Свій погляд на вас і дає вам мир.