Полювання на “лайки”

Чому люди роблять те, що роблять? Це дуже цікаве запитання. А ще це гарне перевірочне запитання, бо допомагає виявити мотив. А він, власне, і визначає в підсумку те: хороший наш вчинок чи ні, подобається він Богові чи не подобається. Бо яким би приємним не був фасад, Бог судить “думки і наміри серця” (Євр. 4:12).

Але ближче до справи. Часом, переглядаючи стрічку Facebook, Instagram, так і хочеться поставити запитання: “Ви справді думаєте, що світ має про це знати? Вам справді не очевидно, що це відверте вихваляння?” Але варто визнати, іноді й правда буває не очевидно. Тому ось кілька запитань, відповіді на які допоможуть побачити, що ж насправді формує наповнення моєї стрічки в соцмережі:

1. Чому я вважаю, що світ повинен знати, що я сьогодні їв-пив, де гуляв і який у мене чудовий чоловік? Це смішне питання і навіть трохи зухвале, але дайте відповідь собі на нього серйозно.

2. У який момент у мене виникає найсильніше бажання опублікувати щось про своє життя? Які почуття я відчуваю зараз?

3. Чого я хочу досягти, коли збираюся зробити публікацію?

4. Як те, що я збираюся опублікувати, впливає на моє сприйняття себе?

5. Як опубліковане мною має вплинути на сприйняття мене іншими людьми?

6. Які почуття я відчуваю, коли мій пост збирає багато «лайків»? Як я виглядаю у власних очах та очах інших людей у ​​такому разі?

Варто сказати, що якщо серед ваших відповідей промайнуло щось на кшталт “публікую, коли дуже задоволений собою”, “збільшення кількості “лайків” приводить мене у піднесений настрій” або “несподівано низька їхня кількість спричиняє “незрозумілий” смуток”, то у вас серйозні проблеми із самозамилуванням і вихвалянням.

Звісно, ці слова не такі хльосткі й страхітливі, як, наприклад, “гордовитість” або “марнославство”, але, повірте, це споріднені явища, і про них Бог теж говорить у Біблії:

Бо коли хто думає, що він є кимось, будучи нічим, то сам себе обманює.

Гал. 6:3

Тут лише важливо звернути увагу на те, що ми з себе представляємо на думку Бога. Буквально “нічого”. Але коли ми собою особливо задоволені, ми так не думаємо.

Хто хоче хвалитися, нехай хвалиться тим, що знає Мене, – розуміє, що Я Господь, Котрий творить милосердя, правосуддя і правду на землі, бо саме у цьому Моє задоволення, – говорить Господь.

Єр. 9:23

Мабуть, список, що складається тут із мудрості, сили і багатства, можна сміливо продовжити красою, чоловіком, дітьми, успіхом, відпочинком і всім тим, чим зазвичай люди хваляться.

Як не корисно їсти багато меду, так домагання для себе слави – не є славою.

Пр. 25:27

Соломон натякає, що “лайки” ще нічого не значать, але в гонитві за ними можна позбутися справжньої слави.

Ми не проповідуємо себе, але Господа Ісуса Христа; ми ж – ваші раби через Ісуса. Бог, Який сказав: Нехай із темряви засяє світло! – освітив наші серця, щоби просвітити пізнання Божої слави в особі Ісуса Христа.  Цей скарб ми носимо в глиняних посудинах, щоб велич сили була Божа, а не наша.

2 Кор. 4:5–7

З цього уривка випливають два питання щодо серця та соціальних мереж:

1. Кого я проповідую, коли публікую тисячне селфі, тисячну фотографію коханої дитини, своє геніальне спостереження (у тому числі і про біблійний сюжет!), черговий подарунок від чоловіка?

2. Кому в результаті приписується «надлишкова сила»? Хто насправді “на коні”?

Я не поступлюсь Своєю славою нікому іншому!

Іс. 48:11

Отже, коли даєш милостиню, не сурми перед собою, як це роблять лицеміри в синагогах та на вулицях, щоб їх прославляли люди. Запевняю вас: вони вже одержують свою нагороду. А як ти даєш милостиню, хай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права рука, щоби твоя милостиня була в таємниці, – й твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі [явно].

Мт. 6:2–4

Ох, як же складно нам жити в таємниці!

Але і це ще не все: у 16-му розділі книги пророка Єзекіїля описано, як надмірне вдоволення і милування собою призвело Ізраїль до цинічної, зухвалої та прямо-таки значних розмахів зради люблячого, милостивого і щедрого Бога.

Існує думка, що останніми роками спокуса стала особливо доступною. Якщо раніше треба було докласти зусиль, щоб її знайти, то сьогодні спокуса сама знаходить тебе. Може здатися, що соціальні мережі – це абсолютне зло. Але це не так: абсолютне зло в наших серцях, а соціальні мережі можна використовувати і для блага. Тож, якщо ви все ж таки не можете втриматись від того, щоб не робити своє життя публічним або, відповівши на запитання вище, бачите, що ваші мотиви не такі вже й погані, то пропонуємо вам кілька варіантів того, як можна публікувати з користю:

1. Замість того щоб публікувати чергову хвалебну оду своєму чоловікові, напишіть про те, як ви вчора посварилися з ним і як Бог зі Своєї ласки допоміг вам визнати свої помилки, помиритися і винести з конфлікту цінні уроки. Подаруйте своєю публікацією надію тим, хто живе в реальному шлюбі, переживаючи подібні труднощі. Нехай ваша публікація оновить його віру в те, що з Богом є надія в повсякденних труднощах шлюбу та надихне на крок примирення.

2. Опублікуйте фото смачної страви (якщо так сверблять руки публікувати їжу) і додайте рецепт, щоб підбадьорити тих, хто живе в скруті, що смачно й корисно можна приготувати навіть із вельми мізерного асортименту продуктів.

3. Опублікуйте жменю стиглої апетитної черешні та надихніть людей подумати про те, яким дивовижно красивим Бог створив світ і як сильно Він нас любить, що наповнив світ такою смакотою.

4. Опублікуйте фото ваших дітей і поділіться, з якими труднощами ви сьогодні зіткнулися і як Бог допоміг вам мудро їх наставити або подолати ці труднощі. Нехай ваші “колеги по сімейному цеху” завдяки цьому посту покладуть ще одну маленьку мудрість до своєї скарбнички секретів виховання та підбадьоряться тим, що їх “спіткала спокуса не інакша як людська”(1 Кор. 10:13а).

5. Якщо ви хочете висловити захоплення від того, який у вас чудовий чоловік (друг або батьки), скажіть про це особисто. Комплімент буде не менш цінним від того, що його почує тільки адресат. Та й навіщо підливати масла в топку його марнославства?

6. Вам зовсім не обов’язково публікувати квитки на літак і свій смузі на огляд п’ятистам “друзям”. Звичайно бувають моменти, коли радість розпирає настільки, що хочеться розповісти про неї всьому світу. Але ж у вас є близькі друзі. Адже є? Спробуйте поділитися своєю радістю тільки з ними. Це зміцнить ваші стосунки.

А іноді просто корисно взяти піст (утримання) від соціальних мереж, наприклад, на тиждень. І той час, який раніше витрачався на самозамилування, використати для піклування про свою сім’ю, інвестування у своїх дітей, піклування про батьків, які старіють, і просто про когось, хто потребує допомоги. Ці дії будуть кращим вираженням нашої поваги до Господа, ніж черговий допис у соціальній мережі.

І наостанок щоразу, коли у вас свербітимуть руки щось опублікувати, поставте собі запитання: “А чому світ має про це дізнатися?” Потім переведіть подих і поставте його ще раз. А потім ще раз. І навіть якщо після цих трьох запитань ви опублікуєте щось, про що світові й справді зовсім не обов’язково знати, пам’ятайте, що Бог все одно вас любить. Але слави Своєї не віддасть іншому, тож справу по вашій зміні звершуватиме навіть до пришестя Ісуса Христа.