Стосунки: чому вони можуть бути такими страшними?

Чому складнощі у стосунках приносять нам стільки розчарування? Чому проблеми у стосунках з іншими людьми так сильно зачіпають нас? Чому розчарування у стосунках стає одним із найважчих наших розчарувань і нам так важко впоратися з ним? Дозвольте мені навести деякі причини, чому так відбувається.

1. Вас було створено, щоб бути частиною суспільства людей

Ви і я не були призначені для життя в ізоляції. Ми не були створені для життя далеко від людей, позбавленого їхнього впливу на нас. І оскільки ми створені за образом і подобою Божою, бажання бути частиною і брати участь у житті суспільства – це важлива частина нашої людяності. Бог, який створив нас за Своєю подобою, є не тільки творцем суспільства, а й Сам складається з кількох особистостей. Заперечувати цей бік повсякденного життя буквально означало б заперечувати свою людяність. Драматичний поворот у стосунках призвів до того, що ви закрилися і віддалилися від людей. Що це означає? А те, що переживання від стосунків можуть глибоко ранити. По-справжньому вони торкаються вашої глибинної сутності, дарованої Богом, і тому не можуть не сприйматися всерйоз, немов це щось неважливе.

2. Вступаючи в нові стосунки, ми маємо очікування далекі від реальності

Так чи інакше ми можемо обманювати себе, думаючи, що нам вдасться уникнути тих проблем, які виникають у будь-яких стосунках у цьому несправному світі. На початковому етапі стосунків ми працюємо над тим, щоб переконати самих себе, що ми праведніші, ніж ми є, й інша людина досконаліша, ніж вона є насправді. Для нас стає шоком неминуча перешкода на шляху щастя, з якою (як ми себе переконуємо) ми рано чи пізно зіткнемося. Ось де нам може допомогти Біблія. У ній дуже чесно говориться про неприємності і розчарування, з якими стикається кожен, хто перебуває в будь-яких стосунках.

3. Ми всі шукаємо свою ідентичність у стосунках

Що це означає? А те, що ми схильні робити людей джерелом нашої значущості, метою існування і тим, що дає нам відчуття благополуччя. Роблячи це, ми перетворюємо людей на наших персональних месій, очікуючи отримати від них те, що жодна інша людина не в змозі дати. Ця інша людина не має бути причиною, через яку ви встаєте вранці. Вони не можуть бути сенсом вашого життя.

Коли ж вони займають таке місце, ви даєте їм надто багато влади і чекаєте від них чогось, що жодна занепала людина ніколи не зможе вам дати. З іншого боку, якщо наше почуття благополуччя залежить від Господа, ми здатні зробити крок у заздалегідь проблемні стосунки по цей бік небес і бути вільними від занепокоєння та бажання захистити себе.

4. Центром наших стосунків часто є наші маленькі королівства, а не Царство Бога

Без усвідомлення цього, наші стосунки часто обертаються навколо того, що ми хочемо отримати від життя, а не того, що Бог хоче для нас. Ми навіть можемо застосовувати “Я люблю тебе і в мене є дивовижний план для твого життя” до стосунків з іншими людьми. Часто ми розчаровані стосунками в той самий момент, коли Бог виробляє в нас Свої зміни. Проблема в тому, що наше бачення для власного життя не узгоджується з Божим!

У нас достатньо причин для розчарування, але й достатньо благодаті, щоб упоратися з ними. Бог, який поведе нас туди, куди ми не планували йти, щоб зробити в нас те, чого б ми не досягли з власної волі, дасть нам необхідну благодать, тому що Він використовує всі ці неприємності й розчарування у стосунках, щоб через них змінити й виростити нас і оточуючих.

Оригінал © Paul Tripp Ministries, переклад © Help for Heart.