Очікування – поле битви

Віруючі в Христа – це люди, які перебувають у стані очікування – наше завдання жити в стані “ще ні” в очікуванні повернення нашого Царя.

І навіть будучи частиною нашого покликання, очікування загалом може виявитися дуже занудним заняттям. Складається враження, що нічого й не відбувається. Але я думаю, що досвід очікування можна порівняти з класичною метафорою про качку. Качка, що пливе, збоку має вигляд такої, що хитається на хвилях без руху, але під поверхнею води вона інтенсивно і наполегливо працює лапками. Очікування може виглядати, як неактивний стан, але насправді це не так. Очікування – це реальне поле битви, а воно, як правило, не буває тихим і нудним. Отже, приготуйте свою зброю і візьміться за справу!

Чому я описую очікування як поле битви? З двох причин.

По-перше, очікування оголює те, що ми намагаємося приховати. Напруга від невизначеності зазвичай є каталізатором для руху або до Бога, або від Нього. У моменти, коли ти перебуваєш в агонії від стану “ще ні”, де ти шукаєш розради?

Занадто часто я звертаюся за розрадою до їжі. Щось солоденьке допомагає мені відчути себе краще. “Очікування – важка робота, я заслужила на це”. Але в той час як загалом я не є противником отримання задоволення від їжі, вважаю, що очікувати від плитки шоколаду заспокоєння болю серця в період очікування – це прямий шлях до провалу.

Очікувати насправді непросто, і спокуса зробити хибний вибір у пошуках розради може бути занадто сильною. Чи побіжимо ми до Господа, коли битва посилюватиметься?

По-друге, процес очікування виявляє, хто головний. Ми всі бажаємо будь-що-будь не відпускати кермове колесо свого життя, але Бог зі Своєї благодаті використовує періоди очікування, щоб нагадати нам, що ми не контролюємо і ніколи не контролювали своє життя. Але довіряти Богу, коли ми не розуміємо, що відбувається, – це не легке завдання. Як же швидко в такі моменти проявляються брехня і недоліки нашого характеру! “Бог утримує від мене щось важливе. Бог жорстокий” – говоримо ми собі.

У такі моменти, коли небезпечні бунтарські думки отруюють наше серце, з’являється сильна спокуса звеличувати свій досвід і переживання над Словом Божим. Це боротьба за те, щоб підкоритися Богу та прийняти Його і Його Слово, відклавши вбік усі сумніви щодо Божої доброти.

В очікуванні ми також маємо тенденцію зосереджуватися на собі, в той час як Писання нагадує нам, що центром нашого очікування має бути Господь. “Моя душа очікує Господа більше, ніж вартові світанку, – набагато більше, ніж вартові світанку” (Псалом 130:5-6).

Це не ставить під сумнів право хотіти швидше знайти роботу, або чоловіка/дружину, або ясність у доленосному рішенні. Це більше говорить про підпорядкування правлінню люблячого, турботливого, премудрого Бога і про прагнення до більшого пізнання Його, ніж отримання Його благословень – це теж плацдарм на полі битви.

Ось кілька порад у період очікування:

Молись: Павло нагадує нам у Ефесян 6 розділі, що ми боремося “не проти плоті й крові, але проти сил темряви піднебесної”. Не помилися: очікування – це зона військових дій, і ми потребуємо Божої благодаті, щоб охороняти наші серця, і бути здатними битися гідно. Молися про таку благодать. Молися про всеозброєння Боже. Молися про покаяння, коли ти шукаєш притулок десь ще, крім як у Бога. Молися, щоб ти “скуштував, який благий Господь” (Пс. 34:8).

Залучай інших: це погана порада вирушати на поле битви поодинці. Розкажи друзям і сім’ї про свою боротьбу, про те, в яких аспектах життя тобі важко довіряти Божим шляхам і Його термінам. Попроси їх молитися за тебе і з тобою, щоб ти стояв твердо в євангельській надії.

Згадуй: коли твій шлях уперед розмитий, озирнися назад на минулі благословення і милосердя Боже. Ти бачив, як Господь працював у попередні періоди очікування, як у твоїх життєвих обставинах, так і в твоєму серці? Але не застрягай у минулому, дивись також і в майбутнє, на гарантовану обіцянку повернення нашого Спасителя. Ця надія не соромить.

Свідчи: благочестиве очікування може бути яскравим свідченням оточуючим, як усередині, так і поза церквою. У період очікування повернення нашого Небесного Нареченого ми можемо стати самовдоволеними та зачерствіти серцем, тож нехай складні моменти твоєї життєвої історії про період очікування нагадує твоїм друзям по вірі, що життя не обмежується цим світом. Благочестиве очікування – це також свідчення цьому світові про задоволеність і повноту життя, що ґрунтується лише на Христі. Коли ти кажеш “ні” способу життя, неугодному Господу, коли ти чиниш опір спокусам, які ускладнюють період очікування, коли інші запитують тебе, чому ти не підеш на компроміс – саме тоді ти живеш життям в істині Христовій, яка полягає в тому, що Його більш ніж достатньо, і пізнання Його безмежно краще, ніж Його добрі дари.

Аманда Нейвс – директорка служіння Intern Scheme. Родом із Канади. Аманда навчалася в Westminster теологічній семінарії у Філадельфії та проходила навчання в CCEF, перш ніж переїхати до Великої Британії у 2016-му році. Займається служінням душеопікунства, залучена також в інші служіння в церкві.

Джерело: https://www.biblicalcounselling.org.uk/discipleship/waiting-is-a-battlefield/