Нотатки молодим служителям щодо учнівства, відпочинку та читання

Я стаю старшим. Думаю, це мало статися. У той час як я все ще думаю про себе як про молодого хлопця, якому трохи за 20 (ну, або трохи за 30 рано вранці), решта світу помічає моє побіліле волосся, сивину на скронях і думає про себе: “Старий”. Іноді доброзичливі молоді люди звертаються до мене “старійшина”, “старенький” або ще якось, що має на увазі комплімент, але, так чи інакше, підкреслює мій вік. Як виявилося, існує безліч способів сказати людині “старий”.

Але я в порядку. Мені це подобається. Я вижив з більшості трендів. Моє життя і кар’єра влаштовані, і мені не доводиться торувати свій шлях крізь мінливу ситуацію і виклики, з якими стикаються багато молодих людей. Час від часу я можу просто робити те, що хочу, нікому не звітуючи. На мене глянуть – і думають: “Дитинка з сивинкою”.

Старіти не так уже й погано. Ще одна перевага: найімовірніше, ви пережили кілька ситуацій, які можуть стати в пригоді тим, хто йде після вас. Може, вони не світового значення, але старі добрі неминущої цінності. Час від часу хтось із молодих просить у вас такий самородок, вони називають його “мудрість”, а ви називаєте просто “життя”. Так сталося одного разу. Молодий і сповнений ентузіазму чоловік написав мені листа з питаннями про те, як збалансувати життя і служіння та як сюди прилаштувати ще й відпочинок і читання. Я досить старий, щоб часто отримувати подібні листи. Можливо, комусь ще стане в пригоді моя відповідь молодому пастору, який намагався знайти баланс у своїй родині та служінні. Ваш старий сподівається, це допоможе.

—

Дорогий молодий служитель!

Молюся за твоє благополуччя, брате! Вітаю з новою роллю в церкві. Нехай Бог дасть тобі благодать і успіх у всіх твоїх покликаннях: як учня Христа, чоловіка і тепер пастора.

Спас за запитання і можливість допомогти порадою твоєму служінню. Не впевнений, що в мене є вся глибина мудрості для тебе, але, можливо, ці основні поради будуть тобі корисними.

1. Не вибудовуй культуру учнівства

Замість цього вибудовуй стосунки з якомога більшою кількістю людей у своїй церкві. Ти не частина проекту. Ти покликаний просто підбадьорювати людей на їхньому шляху на небеса з Христом. Якщо ж ти собі поставиш завдання вибудувати “культуру учнівства”, що саме по собі звучить як величезний і водночас складний проєкт, ти візьмеш на себе й на церкву надто великий тиск. Пам’ятай, що церква – це сім’я. Що є критично важливим – так це стосунки. Як новопоставлений молодий пастор вибудовуй взаємини. Це дасть можливість бути з ними на одній хвилі, щоб доносити дієве підбадьорення.

2. Не намагайся збалансувати своє життя

“Баланс” – це міф і пастка. Я не кажу про те, що ти маєш присвятити себе життю, в якому будеш перепрацьовувати. Я кажу про те, що пріоритети – кращий принцип для організації свого життя, ніж збалансування. До того ж пріоритети для тебе встановлені в Писанні. Вибудуй усе в правильному порядку:

– Бог на першому місці

– Дружина на другому

– Діти на третьому

– Служіння на четвертому

Тримайся цього порядку, і ти також виявиш, що ці пріоритети будуть провідниками благословень через усі ці рівні. Якщо ти близько ходиш із Господом, це благословлятиме твої стосунки з дружиною. Якщо ти насправді любиш свою дружину, це переливатиметься на всю твою родину. Якщо ти достатньо дбаєш про свою сім’ю, тоді ти будеш не просто здатним здійснювати служіння, а й будеш сам благословенням.

Це, звісно, означає, що тобі потрібно буде сказати “ні” багатьом дуже хорошим речам, щоб сказати “так” найкращим. У чому, до речі, пастори мають бути взірцем для своїх людей. Живи за цим набором пріоритетів якнайпослідовніше й невимушено, і, гадаю, ти отримаєш те, що більшість людей мають на увазі, коли говорять “про баланс”.

3. Відпочивай перед тим, як ти втомився

Статистика вигорілих служителів така велика не тільки тому, що турбота про людей вимагає великих зусиль і залучення, а й тому, що багато служителів вважають, що вони можуть бути “включеними” 24 години 7 днів на тиждень. Не дай собі почати жити і діяти, ніби ти не можеш або не повинен обмежувати кількість часу й енергії, яку ти віддаєш своєму четвертому пріоритету (служінню). Ось кілька думок про те, як відпочивати перед тим, як ти втомився:

• Кожен ранок понеділка або, можливо, вечір неділі проводь годину або дві зі своєю дружиною, плануючи або переглядаючи плани на майбутній тиждень. Плануй вечори, коли друзі залишатимуться у вас із ночівлею, і плануй вечори, що будуть зарезервовані тільки для твоєї родини. Сплануй “завезення-забирання” дітей (якщо вони є) зі школи та дитячих гуртків. Використовуй цей час для реальної співпраці, і плануйте своє життя разом.

• Дотримуйся 8-9-годинного робочого дня. Звісно буде багато днів, коли ти будеш закінчувати пізно, а починати рано. Роби свій графік “гнучким”, якщо твої пастори дозволять це. Тобі буде легше робити це, якщо ти скористаєшся попередньою порадою. І не звинувачуй себе ні в чому, якщо у вівторок тобі доведеться працювати 12 годин, а в середу ти попрацюєш 4 години. Ти не прогулюєш служіння. Ти піклуєшся про свою сім’ю і виводиш себе на забіг на довгу дистанцію.

• Плануй і використовуй свою відпустку. Американці просто жахливі в цьому. Ми їдемо у відпустку, тільки коли вже в передсмертному стані. Краще брати відпустку невеликими порціями протягом року, за можливості захоплюючи державні свята, щоб вона вийшла трохи довшою.

• Як тільки можливо більше відпочивай, коли весь світ відпочиває. Якщо можеш брати вихідний по суботах – бери, щоб ти зміг побути зі своєю сім’єю і відпочити, коли інші це роблять. Працюй з понеділка по п’ятницю, якщо це можливо. Є святкові вихідні, коли ти маєш працювати, поки інші відпочивають (Різдво, Великдень тощо). Але на інших вихідних вибирайся з міста, вимикай усі соцмережі та відпочивай, як усі нормальні люди.

Отже, плануй свій відпочинок і відпочивай як запланував. Відпочивай до того, як ти втомився. Ти не пошкодуєш про це, а також не пошкодують твої люди, бо в тебе будуть сили і життя, щоб служити їм.

4. Зрощуй учнів

Щодо зрощування учнів, ось кілька принципів, яких я дотримуюся:

• Книги: я читаю їх і потім даю прочитати іншим. Подумай про книги, які благословили тебе найбільшою мірою і читай їх з іншими людьми. Оскільки ти їх уже прочитав, то від тебе не потрібно багато часу для підготовки. Крім того, це можливість поділитися шматочком себе зі своїми близькими, що дасть змогу зміцнити стосунки з ними. Кілька хороших книжок, прочитаних з кількома людьми щороку, благословлять громаду неймовірним чином. Згодом це змінить звички в читанні в людей, а також їхні вподобання, оскільки ти будеш давати їм у руки вартісні матеріали. Звичайно ж, користуйся читанням Біблії за кожної нагоди.

• Харчування – сніданок, обід і вечеря – чудовий час проводження з людьми в люблячому і дієвому (неповерхневому) контексті. Практикуй спілкування за столом. Не плануй зайвий час для цього. Починай з пари глибоких питань, але залишай час для простого спілкування як про побутові речі, так і про духовні. Наші прийоми їжі займають більшу частину життя.

• Слухання: більшість справ у служінні, які ти робиш у житті людей, відбуваються внаслідок того, що ти ставиш кілька хороших запитань і потім довго слухаєш відповідь. Вчися слухати. Відкинь тиск всезнання. Походь на Сократа у своєму методі, і люди відчуватимуть, що їх чують, і часто самі проговорюватимуть рішення, які їм потрібні. Чим більше і більше ти будеш слухати людей зі своєї громади, ти зможеш дуже добре пізнати свою церкву. Це допоможе тобі в усьому, починаючи з того, як застосувати в їхньому житті Слово на проповіді, і закінчуючи тим, щоб знати, про що треба молитися для зростання церкви, ставши в проломі, як посередник, проти гріхів святих, що облягають.

Сподіваюся, це виявилося корисним. Вперед! І ще одна остання річ: я радий підбадьорювати тебе і ділитися Словом час від часу. Але набагато важливіше, щоб ти мав такі бесіди зі своїми пастирями у себе на місці. У них може не бути всіх відповідей, але радісним моментом такого служіння стане те, що ви знаходитимете відповіді разом для своїх ситуацій.

5. З приводу читання

Зараз я маю звичку читати скрізь. Життя засновника церкви трохи відрізняється від життя служителя вже влаштованої церкви. Коли я служив у церкві на Кайманових островах, мій графік мав такий вигляд:

Понеділок: планування на тиждень, адміністративні завдання, зустрічі, консультування.

Вівторок: читання та письмові завдання.

Середа: з 9 до 12 підготовка до вечірнього вивчення Біблії; з 13 до 17 зустрічі, консультування тощо.

Четвер та п’ятниця: підготовка до проповіді.

Субота та неділя — вихідні.

Все, що я читаю, я розбиваю на 3 категорії:

1. Для задоволення (можливо, фентазі, історія, богословська література — все, що завгодно).

2. Для служіння (щоб дізнатися те, що мені потрібно розуміти або знати, щоб виконувати мою справу: щось із сфери душеопікунства, богослов’я тощо).

3. Для учнівства — свого і для інших людей. (Я читаю книги, які допомагають мені вирости у конкретних сферах або які я читаю з іншими, щоб допомогти їм вирости.)

Скільки я читав цього тижня? Не знаю точно. По-різному буває. Я ніколи не намагався порахувати. Є загальне розуміння: читати завжди, але немає якоїсь норми, якої я намагався б дотримуватися. Мені здається, читання — це частина мого життя та життя моєї родини.

Важливі книги:

1. «Пізнання Бога» Джеймса Пакера.

2. «Християнське служіння» Чарльза Бріджеса.

3. «Відчуваючи Ісуса» Зака ​​Есвайна.

4. «Шпалера і лоза» Коліна Маршалла та Тоні Пейна.

5. «Між двох світів» Джона Стотта.

На даний момент «Відчуваючи Ісуса» вплинула на мене найбільше. Дуже її рекомендую, особливо для молодої людини, яка починає служіння.

Сильно люблю, хай Бог благословить і збереже тебе, Табаті.

Оригінал © The Gospel Coalition, переклад © Help for Heart.