Чому так багато сумних християн?

Радість – це емоція спасіння. Ви “радієте невимовною і преславною радістю” (1 Петр. 1:8). Якщо ти християнин, Дух наділяє тебе окриляючою відрадою у Христі, а Його краса і велич захоплюють вашу душу.

Але у багатьох віруючих є труднощі з переживанням радості. Чому ж?

Деякі люди за своєю природою схильні сумувати, і радість для них – постійне випробування. Коли я прочитав один із класичних творів Мартіна Ллойда-Джонса “Духовна депресія”, я був здивований, що “першопричиною” він називає темперамент або особливості характеру. Можливо, він має рацію.

Але є й інші причини. Молоді матусі часто дивуються тому, як сильно вони втомлюються. Виснажені й невиспані, вони насилу намагаються знайти радість. Якщо ви перебуваєте в стані горя або страждань, то можете не усвідомлювати, що у Бога для вас є цілком конкретні радості в поточних обставинах. І не забувайте, що наш ворог ненавидить нас і намагатиметься вкрасти в нас навіть дещицю радості.

Однак найнещасніші християни, яких я коли-небудь бачив, це ті, які намагаються жити у двох світах одночасно.

Вони підстраховують себе. Одним оком вони дивляться в небо, а іншим – на землю. Вони кличуть ім’я Христове, однак однаково намагаються знайти безпеку, достаток, насолоду або відчуття повноти в тому, що пропонує цей світ. Вони не визначилися з вибором, і радість їм не доступна.

Впізнаєте себе? Єдиний спосіб знайти радість – сказати Богові повноцінне “так”, або ж сказати “ні” світу.

Велике “так”

Для кожного християнина важливо бути переконаним у тому, що Бог благий, а також (і що ще важливіше), що тільки Він благий.

Якщо ми не будемо повністю переконані в тому, що лише Бог благий, ми не зможемо сказати “ні” іншим богам, які, обіцяючи радість, приносять лише скорботи. Ми не сміємо уявляти собі, що окремо від Бога і Його волі для нас може існувати хоч якась крупиця добра. Жодної краплини.

Псалми переконливо доводять це.

Я сказав Господеві: Ти – мій Господь, і без Тебе моє добро неможливе.

Пс. 16:2

а також:

Кого, крім Тебе, маю на небесах? І коли я з Тобою, нічого не хочу на землі.

Пс. 73:25

і ще:

Тоді я заволав до Тебе, Господи, і сказав: Ти – мій Притулок, моя Доля серед живих людей.

Пс. 142:5

У Новому Заповіті Яків пише таке:

Не піддавайтеся обманові, любі мої брати! Все добре, що нам дане, і кожний досконалий дар походить згори, сходить від Отця світла, в Якого немає зміни, ні тіні переміни.

Як. 1:16-17

Кожен грам добра в цьому світі походить від Бога. Ніщо не може бути добрим, якщо це не походить від Бога. Радісний християнин вірить у цю істину. Його життя, як і його радість, ґрунтується на ній.

Кальвін написав про це так:

“Однак недостатньо лише смутно усвідомлювати, що є якийсь єдиний, гідний поклоніння Бог. Ми повинні бути переконані в тому, що Бог, якому ми поклоняємося, – єдине джерело всіх благ, і нічого не шукати поза Богом. <…> Бо, доки люди не засвоять як слід, що вони всім зобов’язані Богові, що їх любовно вигодували на Його батьківських грудях, що в Ньому джерело будь-якого блага, доки Він не стане єдиною метою їхніх прагнень, – доти вони ніколи не дійдуть до щирої побожності. Ба більше, якщо люди не навчаться покладати все своє щастя на Бога, вони ніколи не стануть істинно і самозабутньо поклонятися Йому”.

«Настанови в християнській вірі», 1.2.1

Бог добрий. Лише Бог добрий. І все благе походить від Бога.

Ба більше, Бог віддав нам Себе. Він – наша радість, невимовно славна насолода наших сердець. Давид сказав:

У присутності Твоїй повнота радості; у Твоїй правиці розкошування повіки.

Пс. 16:11

Велике “ні”

Сатана спокушає нас думати, нібито ми можемо знайти щось добре або задовольняюче окремо від Бога. Однак ми повинні сказати тверде й гучне “ні” всьому, що обіцяє благо без Нього. Це велике “ні” стоїть у самому центрі радості християнина.

Суть гріха в тому, щоб шукати добра поза Богом і Його волею. Саме так і була обманута наша праматір Єва.

Побачила жінка, що дерево придатне для їжі й на вигляд воно приємне, оскільки було бажання одержати знання. Тож вона взяла плід, з’їла його і дала також своєму чоловікові, що був із нею, і він з’їв.

Бут. 3:6

Ми спотикаємося так само, як і вона. Коли я намагаюся копнути вглиб будь-якого гріха у своєму житті, то виявляю, що намагаюся отримати щось хороше, але окремо від Бога і Його шляхів. Це щось хороше може бути задоволенням, безпекою, значущістю, справедливістю, причетністю, комфортом, будь-якими фізичними потребами тощо, проте я намагаюся отримати це поза Богом.

Зрештою, це є ідолопоклонством. Для поповнення своїх потреб і задоволення своїх бажань я звертаюся не до Бога, а до чогось іншого. Такі боги обіцяють радість, проте приносять нещастя.

Саме тому наполовину віддані християни не можуть мати радості, що перебуває у Христі. Давид каже:

Намножаться страждання тих, котрі йдуть услід інших богів.

Пс. 16:4

і ще:

Моє життя минає в смутку, а мої роки – в стогнанні. Через моє беззаконня слабне сила моя, виснажуються мої кості.

Пс. 31:11

Щоб знайти радість, ми женемося за іншими богами, але знаходимо печаль.

Дівчина може знати, що вона не повинна виходити заміж за невіруючого, однак вона думає, що знайде кохання і безпеку в таких стосунках, навіть якщо Бога в них немає. Вона хоче чогось доброго, проте шукає цього в інших богів, тому її нещастя примножаться.

Чоловік може думати, що отримає задоволення від порнографії або від того, що когось “підчепить” увечері після роботи. Сексуальне задоволення – хороша річ, якщо це те, що передбачив Бог. Але цей чоловік звертається по нього до іншого бога, тому ці короткі секунди задоволення стануть дресвою в його устах.

Жінка може намагатися набути значущості, пліткуючи. Вона відчуває свою важливість, розмовляючи про те, чим займаються інші люди. Вона не знаходить своєї цінності у Христі. Вона біжить до іншого бога, щоб відчути свою цінність.

Людина, яка не прощає, “точить зуб”. Вона вважає, що її відповідальність – поставити все на свої місця. Справедливість – хороша річ, але вона не шукає її у “Судді всієї землі” (Бут. 18:25). Він біжить до іншого бога.

“Виберіть собі нині, кому служити” (Нав. 24:15). Зверніть увагу на Бога і Його волю на кожен добрий дар у вашому житті. Скажіть разом із псалмоспівцем: “Господь – частка моєї спадщини і моєї долі” (Пс. 16:5).

Християни з наполовину відданим серцем не будуть щасливими християнами. Сподівайтеся на Бога і не йдіть слідом за іншими богами. Такий шлях до радості.

Оригінал © Desiring God Foundation, переклад © Help for Heart.