Благодать у смутку

І пішов Самуїл до Рами, а Саул зійшов до дому свого, до Саулової Ґів’ї. І більше не бачив Самуїл Саула аж до дня його смерти, та Самуїл сумував за Саулом. А Господь жалкував, що настановив був Саула царем над Ізраїлем. І сказав Господь до Самуїла: Аж доки ти сумуватимеш за Саулом? Таж Я відкинув його, щоб не царював над Ізраїлем. Наповни рога свого оливою, та й іди, пошлю тебе до віфлеємлянина Єссея, бо Я наглянув Собі царя між синами його.

1 Сам. 15:34–16:1

Служіння відбувається по цей бік вічності, а тому буде позначене моментами скорботи, як у Самуїла. Можливо, це буде втрата бачення, необхідність дисциплінування впливового лідера; змова проти вашого, Богом даного, авторитету; розбіжності між лідерами та ще багато чого, що може ускладнити служіння пастора.

Як ви справляєтеся з сумом у служінні? Нижче наведено 6 спостережень із цього уривка:

1. Бог сумує

Важливо пам’ятати, що Бог, якому ви служите, – Бог, який сумує. Він не безпристрасний і не стоїк. 1 Сам. 15:35 дуже ясно це підтверджує: ” І більше не бачив Самуїл Саула аж до дня його смерти, та Самуїл сумував за Саулом. А Господь жалкував, що настановив був Саула царем над Ізраїлем”. Не плутайте Божу печаль із жалем; Він не шкодує, сидячи на троні, про прийняте рішення, бажаючи його повернути назад (1 Сам. 15:29). Навпаки, ця печаль про вибір серця Саула. Доречність печалі Самуїла і, можливо, вашої в подібній ситуації заснована на святій печалі Бога.

2. Вам слід засмучуватися

Що це був би за пророк такий, якби він дивився на те, що відбувається, без печалі? Безбожний, гордий, егоїстичний і нестриманий заколот Саула став його пророчим баченням.

Пастори та лідери служіння, є такі моменти в служінні, коли не тільки варто засмучуватися – це навіть покликання – сумувати. Як Божі представники, ви повинні вірно відображати Його серце в сумних подіях. Ви не повинні бути байдужими. Ви не повинні бути щасливими. Не повинні пишатися: “Я ж тобі казав”. Ваше служіння має бути відзначене моментами скорботи про віроломство гріха.

3. Печаль завжди оголює серце

У своїй печалі Самуїл майже збився зі шляху. Він любив Саула і сумував за його падінням, а його відданість Божій праці кликала його йти далі. Бог сказав: “Ти достатньо сумував, досить, вставай і виконуй Мою волю”. Тривалість і ступінь вашої печалі виявляє те, що вам справді важливо. Сила скорботи відображає те, до чого прив’язана ваша надія. Сутність печалі оголює те, до чого приросло ваше потаємне внутрішнє життя.

4. Іноді печаль веде до сумніву в Бозі

Кидаючи виклик найглибшим цінностям серця, печаль випробовує сумнівом у Божій доброті. Сум у служінні небезпечний: ви можете бути випробувані сумнівом у Тому, чий сум ви покликані відображати.

У такі моменти потрібен захист від трансформації думки “мені сумно, що…” на думку “чому Ти, Господи?”. Небезпека в тому, що ви не можете добре відображати Того, на кого ви гніваєтеся, і ви не побіжите по допомогу до Того, у кому ви сумніваєтеся.

5. Сум має мотивувати вас, а не паралізувати

Якщо смуток спонукає вас усе кинути й піти, знайте: ви дали йому невірне (небіблійне) місце. Миттєвості пасторської печалі повинні мотивувати вас, тому що вони – ясні нагадування про важливість євангельської роботи Бога, до якої ви покликані.

Доки є гріх, смуток затьмарюватиме життя всіх Божих людей. Тільки коли Божа могутня благодать повалить гріх, наші життя будуть вільні від скорботи. А поки печаль закликає нас проголошувати благодать – єдину силу, здатну перемогти те, про що ми сумуємо.

6. Є благодать у смутку

Пам’ятаймо: ми не самотні в печалі. Бог ніжний у співчутті та благодаті, Він плаче за Своїми дітьми і разом з ними. Він дасть вам благодать зробити те, до чого покликав. Він – Бог усякої втіхи, Він втішає нас у наших стражданнях, і ми можемо нести втіху ближнім. Тому сумуйте, відбиваючи серце Бога у вашій печалі, захищаючи серце від небезпек печалі, і пам’ятайте: благодаті можливо все.

Оригінал © Paul Tripp Ministries, переклад © Help for Heart.