“Алкоголік” – ярлик, який не допомагає

Біблія завжди називає пияцтво гріхом і наводить безліч ілюстрацій про згубні наслідки цього прояву себелюбства. Наприклад, пияцтво Ноя після потопу накликало ганьбу на всю його сім’ю, як було і у випадку з Лотом, коли його дочки напоїли його вином, щоб схилити його спати з ними для продовження роду (Бут. 9:21; 19:32-35). Алкоголь також притупляє духовне сприйняття людини. Ісус попереджає: “Стережіться, щоб ваші серця не обтяжувалися ненаситністю, пияцтвом і життєвими клопотами, і щоб не надійшов на вас той день несподівано” (Лк. 21:34). Міцні напої також руйнують взаємини: “Вино – глумливе, оп’яняючий напій – галасливий, і кожен, хто зваблюється ними, нерозумний.” (Пр. 20:1). Нарешті, пияцтво спустошує кишеню: “Тому що п’яниця й ненажера потраплять у злидні, як і ті, котрі люблять поспати, – всі зодягнуться в лахміття.” (Пр. 23:21).

Біблійні душеопікуни повинні твердо триматися переконання, що “алкоголізм” (марний ярлик) – це гріховний спосіб життя, а не хвороба. Ед Велч пише: “Замість того, щоб називати непереборний потяг до алкоголю хворобою, Біблія представляє наші мотиви і бажання настільки могутніми силами, що вони здатні поневолити наше життя. Біблія каже, що спочатку ми обираємо собі згубні звички, і вже потім згубні звички обирають нас”.
На жаль, таке розуміння не поширене серед прихильників розв’язання своїх проблем власними силами. Натомість вони вигадують усе нові “ізми” для пояснення всіляких проявів гріха в людині. Прагнення все списати на “хворобу” проникає всюди, але ця ідея ніде так не вітається, як щодо зловживання алкоголем. Основна причина тому – вплив руху “анонімних алкоголіків” і його засновника Білла Вільсона.

Модель хвороби була вперше оприлюднена Біллом Вільсоном, засновником руху анонімних алкоголіків, у 30-х роках двадцятого століття. Будучи переконаним прагматиком, Вільсон використовував такий підхід не тому, що він підтверджувався результатами досліджень, а тому що він сам вважав, що це допоможе чоловікам і жінкам більш відкрито говорити про свої проблеми з пияцтвом. Іншими словами, він вдавався до метафори: “пияцтво схоже на хворобу”. Однак за останні п’ятдесят років модель хвороби втратила багато чого зі свого метафоричного сенсу і скоротилася до простого твердження: “пияцтво – це хвороба”. Зникнення одного лише слова “схоже” змінило все.

Ед Велч

Ми повинні відкинути модель хвороби щодо пияцтва як таку, що йде в розріз з його біблійним описом як гріха. А також слід визнати її найбезглуздішою спробою розв’язати цю проблему, оскільки вона передбачає, що коріння пияцтва біологічне, а не духовне, що виключає будь-яку надію на Боже визволення через Євангеліє. Замість того, щоб навіювати людям жалюгідну надію стати довічними алкоголіками, які “відновлюються”, Біблія пропонує п’яницям повне позбавлення від своєї гріховної звички та абсолютно нове життя у Христі.

Будемо ж твердо триматися до кінця нашої великої надії, доступної також для п’яниць (і грішників усякого роду) в 1 Коринтян 6:11: “І такими були деякі з вас, але ви обмилися, ви освятилися, ви виправдалися Ім’ям Господа Ісуса Христа і Духом нашого Бога.”.

Оригінал © Counseling One Another, переклад © Help For Heart