Якби мені знову було 22

“Що б ви зробили, якби вам знову було 22?”

Нещодавно мені поставили це запитання під час конференції на тему всесвітнього місіонерства. Мені виповнилося 22 за півроку до закінчення навчання в коледжі Вітона. Я вивчав англійську літературу і збирався вступати до Фуллерівської богословської семінарії. Ми побралися з Ноель за п’ять місяців після мого двадцятидворіччя, просто перед закінченням коледжу. Божий заклик для мого життя, наскільки я його зрозумів, був ясним, але широким: я відчув заклик до Слова Божого. Але в мене не було уявлення, що з цим робити.

Я ставив собі це запитання, міркував, чи слід мені йти в напрямку: “Що б я зробив по-іншому?” Але, здається, це не допомогло, я б сказав: “Я б постарався все зробити краще: краще молитися, краще поклонятися, більше любити дружину, краще благовістити невіруючим, краще вчитися”. Тому, мені здалося, що краще розглянути питання: “Найважливіше, що я б зробив у 22 роки?” Не абстрактний, але реальний я – той, яким я був і в тому місці, де я був у 1968. Якби я почав усе заново в тих самих умовах і в тому самому місці.

1. Я б одружився з радикальною, готовою йти на ризики, йти куди завгодно заради Ісуса, виконуючою Велике доручення християнкою. Фактично, я б одружився з Ноель Генрі

Незабаром після того, як ми познайомилися, коли мені було 20 років, і ми були по вуха закохані і вже думали про весілля, я запитав її: “Якби Бог покликав мене стати місіонером в Африці, ти б поїхала зі мною?” Вона сказала: “Так, я б бачила своє покликання в тому, щоб бути поруч із тобою і підтримувати тебе”.

Ми одружилися, коли мені було 22, і моєю першою роботою було викладання в Коледжі Сент-Пола протягом 6 років. Але коли мені виповнилося 33, Бог непереборно покликав мене до служіння пасторства, і я запитав її, чи підтримає вона мене в цьому служінні. Вона відповіла так.

За рік пасторського служіння в одну неділю я був так засмучений, що закрив обличчя руками, сидячи за кухонним столом, і голосно вимовив так, щоб вона почула мене зі спальні: “Думаю, я поїду в Африку”. Без зволікання вона тут же відповіла мені зі спальні: “Скажи мені, коли збирати речі”.

Через чотири роки мого пасторського служіння, Бог дуже сильно торкнувся нас щодо того, щоб підтримувати місіонерське служіння по всьому світу, і я запитав її: “Якщо ми запросимо з церкви всіх, хто серйозно цікавиться місіонерським служінням, прийти до нас додому цієї п’ятниці?” Вона погодилася. І протягом наступних 20 років двічі на рік регулярно у нас у вітальні збиралося приблизно 100 осіб, водночас потрібно було перетягувати всі меблі на другий поверх у спальні.

Отже, якби мені знову було 22 роки, я б знову одружився з цією жінкою.

Урок для вас: моліться, щоб ваш майбутній або нинішній чоловік/дружина були радикальними, готовими йти на ризики християнами, які виконують Велике доручення Христа.

2. Я б разом зі своєю молодою дружиною став частиною церкви, яка вірить Біблії, проповідує Біблію, по-біблійному влаштована, слухняна Біблії…

Разом із дружиною щонеділі я б відвідував богослужіння в цій церкві.

Ми б прагнули зануритися в служіння цієї церкви, сподіваючись, що ця громада віруючих берегтиме й плекатиме нашу віру, а також допоможе нам виявити наші духовні дари й наше покликання та підготує до служіння завдовжки в життя.

Коли мені було 22, будучи молодятами, ми з Ноель стали членами конгрегаціоналістської церкви Лейк Евенью в Пасаді, штат Каліфорнія. Ноель відкрила в собі дар служіння молодим людям із психічними розладами. А я відкрив у собі дар учителя, коли викладав хлопчикам у сьомому класі, потім у дев’ятому, а потім у недільній школі для молоді “Галілеянин”.

Де підтверджується і вирощується ваше покликання до служіння або місіонерської діяльності? У помісній церкві.

Я потрапив під опіку дияконів у церкві Лейк-Авенью і для мене почався шлях до рукопокладання. Гленн Доусон був зі мною на зв’язку протягом трьох років, поки я навчався в семінарії, і ще три роки під час післядипломної освіти в Німеччині, до того, як 1975 року, сім років потому, мене рукопоклали на служіння проповіді Євангелія в тій самій помісній церкві. Це були дивовижні стосунки.

Урок для вас: знайдіть церкву, яка вірить Біблії, проповідує Біблію, по-біблійному влаштована, слухняна Біблії. Станьте частиною церкви, служіть у ній, відкрийте свої дари і будьте підзвітні громаді, слідуючи Божому заклику.

3. Я б пішов навчатися в семінарію

Я б пішов вчитися в семінарію і провів би три або чотири роки, повністю занурившись у ретельне вивчення Біблії грецькою та івритом, щоб на все життя закласти фундамент для споглядання слави Христа в Його Слові настільки чітко, що я ніколи не вагався б у своєму прагненні вірити тому й казати те, чого вчить Біблія, хоч би де Бог мене помістив у цьому світі.

Я б не ставив у пріоритети курси практичного служіння, але щоразу, коли в мене була б можливість у рамках навчальної програми, у пріоритети я б поставив курси з екзегетики, виходячи з переконання (яке я, як і раніше, поділяю у свої 72 роки), що загалом практичних навичок служіння краще вчитися, служачи в церкві; але поглиблення і відточування екзегетичних навичок для плідного читання Біблії впродовж усього життя найкраще відбувається в навчальній аудиторії, де діє суворий принцип “ти – мені, я – тобі”, під пильним оком кваліфікованого вчителя.

Найвищим пріоритетом було б вивчення того, як проникнути в оригінальне значення (первісний намір) біблійних авторів, тому що це ті самі значення і реалії, які будуть актуальні для всіх народів світу – у будь-який час, завжди. Мої уявлення про сучасний західний світ і мої припущення про застосування цих значень до власної ситуації не є головною проблемою, коли Бог поміщає мене в групу людей, у яких культура радикально відрізняється від моєї. Але першорядну важливість мають оригінальні значення біблійних текстів. Це те, до чого я прагнув би найбільше.

Урок для вас: вчитеся ви в семінарії чи ні, станьте людиною, зануреною в Біблію, і нехай на вас впливають найпроникливіші глибокі вчителі Біблії, як ті, хто пішов у вічність, так і ті, що живуть нині.

4. Я б прийняв рішення читати свою Біблію щодня до кінця життя

Я б зробив читання Біблії більш важливим, ніж їжа, фізичні вправи і ніж поцілунки дружини.

Відтоді, як мені виповнилося 22 роки, минуло близько 18 340 днів, і я думаю, що протягом цих днів читав Біблію більше, ніж їв. І звичайно, протягом цих днів я читав Біблію більше, ніж дивився телевізор або відео. Протягом цих днів я читав Біблію більше, ніж цілував свою дружину, тому що часто був далеко від неї, але я майже ніколи не був розділений з Біблією.

Але я дечого навчився щодо читання Біблії, і якби мені знову було 22 роки, то моя обіцянка щодо читання Біблії звучала б приблизно так:

– я приймаю рішення щодня, читаючи Біблію, долати туманність неясного розуміння і проникати у зміст самого тексту;

– і я хотів би вникати в слова тексту і потім у намір автора – як людини, так і Бога;

– і я б проникав крізь цей намір у реальність, яка стоїть за всіма словами, граматикою і логікою;

– і я б проникав у цю реальність, поки вона не стане емоційно пережитою реальністю, висловлюючи емоції, які відповідають природі цієї реальності;

– і я б заглиблювався в і через цей пропорційно емоційний досвід реальності, що лежить в основі тексту, поки він не втілиться на словах і на ділі в моєму житті;

– і я б проникав крізь це емоційне слово і справу, поки інші не побачать реальність і не приєднаються до мене в цій зустрічі з Божим словом.

Ніщо так швидко не відкривається на місіонерському полі, як поверхневе зіткнення з живим Богом і славною реальністю, яку Він відкрив у Писанні. Поверхневе читання Біблії, яке не проникає через слова до намірів, до реальності, до досвіду і до справи, буде малокорисним, коли доведеться зіткнутися з величезними демонічними силами, що діють у народах, яким потрібно нести Євангеліє.

Урок для вас: читайте Біблію кожного дня свого життя. Якщо у вас є час на сніданок, ніколи не кажіть, що у вас немає часу на слово Боже. Не отримуйте задоволення від читання Біблії через те, що ваша совість чиста, коли ви поставили галочку в графі “читання Біблії”, але отримуйте задоволення від живої, надприродної зустрічі з реальністю, відкритою Богом у Писанні.

5. Я б став християнським гедоністом

Тобто я б намагався знайти більше радості в Бозі, ніж у будь-чому ще в цьому світі, заради особистої святості, стійкості в стражданнях і поширення слави Божої.

Я б усвідомив і утвердився в такому: Бог найбільше прославляється в мені тоді, коли я знаходжу найбільше задоволення в Ньому.

Це означає, що, смакуючи солодкість обітниць Божих, я б силою Святого Духа вмертвляв усякий натяк, який виникає, на гордість і впевненість у собі, хіть, жадібність і страх. Бо якщо ці гріхи не вмруть, я зіткнуся з безпліддям у цьому житті та прокляттям – у наступному.

У 22 роки я б визнав, що боротьба за радість у Бозі, у кожній яскравій і похмурій обставині життя, є важливим ключем у моїй місії досягнення життя справжньої святості та плідної стійкості, де Бог отримує славу.

Урок для вас: станьте християнином-гедоністом, називаєте ви себе так чи ні. Не прагніть слави. Не ставте за мету сексуальне задоволення, не ставте за мету багатство і не ставте за мету безпеку. Прагніть до всеціло задовольняючої радості в Бозі, яка зробить вас здатними зберігати смиренність і цнотливість, простоту, готовність іти на ризики, жертовну любов.

6. Я б визнав, що я не свій, що мене купили дорогою ціною і що я належу тілом і душею Ісусу Христу в Його розпорядженні і для Його слави в цьому світі…

І я б запропонував себе Богові і сказав Йому, що Він може робити зі мною все, що Йому заманеться, у будь-який зручний для Нього час, і де Йому заманеться.

І я б вивчив Псалом 25 і довіряв би дивовижним обіцянкам про водійство, які дані в цих дорогоцінних віршах.

«Господь – добрий і праведний,

тому вказує грішникам вірну дорогу.

Він провадить покірливих у справедливості

й навчає Своїх шляхів смирення».

Пc. 25:8,9

Урок для вас: вивчіть Псалом 25. Моліться словами цього псалма як своїми. Віддайте себе повністю Богові та його місії. І довіряйте Йому.

Оригінал © Desiring God Foundation, переклад © Help for Heart.