П’ять запитань, які слід поставити собі перед заручинами. Частина 2

Також дивіться першу частину.

3. Чи йдете ви в одному напрямку?

Біблія, говорячи про шлюб, чотири рази згадує про те, що потрібно “залишити” і “приліпитися”. Залишаючи, ви перестаєте бути пов’язані тим напрямком, який встановили ваші батьки або ви самі. Приліплюючись, ви обираєте слідувати в одному напрямку зі своїм чоловіком або дружиною.

Звісно, між двома людьми не може бути згоди в усьому і повного збігу інтересів. Адже ви одружуєтеся не з самим собою, а з іншою людиною, яка доповнюватиме вас! Ми не намагаємося відстоювати світське поняття “сумісності”, тобто, що в чоловіка і дружини має бути багато спільного. Дві абсолютно різні людини можуть скласти прекрасну сімейну пару. І, тим не менш, щоб приліпитися одне до одного, чоловік і жінка повинні дійти згоди з деяких основних питань.

Це говорить про те, що необхідно тверезо оцінити схожість і відмінності між вами і визначити реалістичні плани на майбутнє. Ісус говорив про те, що, ухвалюючи рішення, необхідно “вирахувати видатки” (Лк. 14:28,29). Амос писав: “Чи йдуть двоє разом, якщо не умовились?” (Амос 3:3). Ми пропонуємо кожній парі, яка думає про шлюб, поставити собі запитання на тему “залишити і приліпитися”. Погляньте один на одного реалістично й об’єктивно.

Що необхідно “залишити”?

Чи готові ви емоційно “залишити” своїх батьків? Якщо цього не станеться, у сім’ї можуть виникнути такі проблеми: чоловік щодня заходить до мами перед тим, як іти додому; чоловік не захищає дружину, коли його батьки її критикують; дружина наполягає, щоб кожну відпустку вони проводили з її батьками; дружина “біжить до мами”, телефонуючи або буквально, щойно виникають складнощі. “Залишивши” батьків, ви можете створити нову сім’ю.

Чи готові ви фінансово відокремитися? Чи берете ви на себе відповідальність самостійно піклуватися про свої потреби й оплачувати свої витрати?

Чи готові ви “залишити” своїх друзів і колишнє холосте життя? Чоловік не може дозволити собі три вечори на тиждень проводити з друзями. Дружина не повинна вважати подруг своїм єдиним джерелом емоційного та духовного задоволення.

Чи готові ви “залишити” роботу? Попри те, що в сучасному світі кар’єра відіграє дуже важливу роль, чи усвідомлюєте ви пріоритетність сім’ї? Ви не повинні заради навчання чи роботи нехтувати її інтересами.

Чи згодні ви розлучитися з правом ухвалювати рішення самостійно, ні з ким не радячись, роблячи, що хочеться, приховуючи якісь сфери свого життя від людей? Ви не тільки “залишаєте”, а й стаєте “однією плоттю” з іншою людиною, відкриваючи перед нею своє життя. Тепер ви будете приймати рішення разом. 1 Коринтян 7 говорить про те, що за близькість і партнерство в шлюбі потрібно заплатити втратою індивідуальної свободи.

Звичайно, у кожній із цих сфер потрібно дотримуватися здорового балансу. “Залишити” не означає повністю порвати з минулим. Скоріше, йдеться про те, щоб переглянути свої пріоритети і цінності, відвівши сім’ї центральне місце. Природно, що ви маєте любити батьків, що в якихось ситуаціях вони можуть вам допомагати; ви не повинні нехтувати друзями; ви продовжите працювати і збережете свою індивідуальність. І тим не менш, необхідно буде визначити заново місце всіх цих елементів у вашому житті.

Що означає “приліпитися”?

Який напрямок вашого життя? Які у вас дари та інтереси в служінні? Яким чином ви служите Господу своїм життям? Чи можете ви йти по життю поруч один з одним з радістю? Яка у вас робота, або на яку роботу ви розраховуєте?

Які основні риси вашого стилю життя? Який у вас режим роботи? Як ви любите проводити вільний час і розважатися? Що ви робите по суботах? О котрій годині ви лягаєте спати і встаєте? Скільки часу ви дивитеся телевізор – одну годину на тиждень чи чотири години за вечір? Якій їжі віддаєте перевагу: ви за правильне харчування чи їсте все, що подобається? Що ви будете робити в неділю? (Це 1/7 частина вашого спільного життя.) Що ви любите робити разом?

Які ваші очікування у фінансовій і матеріальній сфері? Як ви розпоряджаєтеся грошима? Який відсоток свого доходу ви зараз віддаєте Господу? Де ви віддаєте перевагу мешкати: у невеликій квартирі в центрі міста чи у великому будинку за містом? У якому регіоні – Уганді, Вермонті чи Нью-Йорку?

Якою мірою і яким чином ви хочете брати участь у церковному житті? Ви будете ходити до церкви раз на тиждень, чи чотири вечори на тиждень братимете участь у церковному служінні? Скільки часу ви проводите, спілкуючись наодинці з Богом?

Чи згодні ви один з одним з основних питань теології? Якої думки ви дотримуєтеся щодо авторитету Святого Письма, Кальвінізму, харизматичного руху, хрещення, есхатології тощо?

Які ваші погляди на роль чоловіків і жінок, чоловіка і дружини? Чи слід працювати і чоловікові, і дружині? Як слід ухвалювати рішення?

Скільки дітей ви б хотіли мати? Жодного? Двох? Що більше, то веселіше? Як потрібно піклуватися про дітей і любити їх? Як їх карати? За що слід карати? Що кожен із вас робитиме для дітей?

Як часто ви будете їздити до батьків? Де ви любите проводити відпустку і свята? Скільки часу ви б хотіли проводити з друзями?

Усе це приклади запитань, на які, на наш погляд, пара має відповісти перед тим, як ухвалити остаточне рішення щодо вступу в шлюб. Ви можете додати свої запитання до цього списку!

Повторимо ще раз: чи йдете ви в одному напрямку в житті? Іноді молоді пари ставляться несерйозно до цього питання. Легко сказати: “Так, так, ми йдемо в одному напрямку. Ми розберемося”. Але за напрямком, яким ви прямуєте зараз, можна сказати, що чекає на вас у майбутньому.

Постарайтеся поглянути на себе збоку уважно і реалістично. Чи немає “червоних сигналів”, що якісь важливі питання ще не вирішені у вашому житті або житті вашого потенційного партнера? Не дозволяйте собі прикрашати реальне становище! З іншого боку, чи є “зелені сигнали”, які вказують на те, що ваші життя дійсно все більше йдуть в одному напрямку? Якщо так, це має підбадьорити вас! На весіллі ви з більшою радістю зможете дати обіцянки одне одному, знаючи, що і ви, і ваш обранець “залишаєте” і готові “приліпитися” одне до одного на все життя.

Для обговорення:

Поговоріть про питання, згадані в цьому пункті!

4. Що про ваші взаємини думають люди, які вас добре знають?

Вступ до шлюбу – одне з найважливіших рішень, що впливають на все подальше життя. Нерозумно купувати будинок, не проконсультувавшись про його якість з людиною, яка розуміється на будівництві. Але, на жаль, багато хто й не думає радитися зі знаючими людьми, перед тим як прийняти рішення одружитися.

Часто складно оцінити себе так само добре, як це можуть зробити люди зі сторони, і закоханість може заважати чітко бачити загальну картину.

Звісно, ми не повинні допускати, щоб за нас хтось ухвалював рішення, але Біблія каже, що не слід покладатися виключно на власну мудрість. Дві (три, чотири…) голови краще за одну. Приповісті 15:22: “Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться”. У Римлян 15:14 йдеться про те, що зростаючи в пізнанні Бога, віруючі можуть “наставляти один одного”.

Досить складно: з одного боку, потрібно радитися з людьми, а з іншого, остаточне рішення необхідно прийняти самому. Ми зазвичай маємо справу з людьми, які належать до однієї з таких категорій.

Перша – ті, хто дуже незалежні, і відмовляються від будь-яких порад і рекомендацій. Вони кажуть: “Я сам вирішую, що мені робити”.

Друга – ті, хто занадто залежать від думки оточуючих і очікують, що інші приймуть рішення за них. Вони ніби кажуть: “Ти виріши за мене”. Через різні думки інших людей вони сумніваються і бояться прийняти рішення.

Третя категорія людей – “вільні” в біблійному розумінні цього слова і вміють використовувати поради. Вони знають, що остаточне рішення буде за ними, але усвідомлюють, що можуть припуститися помилки і не в змозі врахувати всього. Вони розуміють, що потребують Христа та інших людей, і готові вислухати будь-яку пораду, яка допоможе прийняти мудре рішення.

З ким можна радитися? Ми не пропонуємо вам консультуватися зі своїм перукарем і приймати рішення залежно від його відповіді. Підійдіть відповідально до вибору людей, до яких ви звернетеся за порадою. При цьому необхідно враховувати таке:

– По-перше, звертайтеся до людей, які вас добре знають. Поради тих, хто мав змогу спостерігати за вами і вашим потенційним партнером у життєвих ситуаціях, дуже корисні.

– По-друге, корисно поговорити з людьми, які знають, що необхідно для успіху в сімейному житті. Виберіть тих, у кого є досвід у цій сфері, хто “старший і мудріший” за вас, і чию думку ви поважаєте. Навіть невіруючі – батьки, родичі, друзі або співробітники – можуть сказати речі, які варто взяти до уваги.

– По-третє, порадьтеся з людьми, які допоможуть вам поглянути на шлюб з християнської точки зору. Завдяки пастору, лідерам церкви, керівнику малої групи і просто мудрим друзям християнам ви зможете подумати про шлюб на основі Біблії. Біблійне консультування до заручин відіграє дуже важливу роль, не важливо, в якому вигляді воно проводиться – формально чи неформально.

– По-четверте, запитайте у своїх батьків. Вони знають вас. Вони прожили довше життя, ніж ви. Їх хвилює, що буде з вами.

З приводу звернення до батьків необхідно ще дещо сказати. У багатьох молодих людей досить напружені стосунки з батьками. Можливо, ще в дитинстві або в підлітковому віці ви звикли ігнорувати або ставитися зі зневагою до думки та порад батьків. Можливо, один із них або обидва грішили проти вас, надмірно критикуючи або застосовуючи фізичне насильство, розлучившись один з одним чи ще якось неблагочестиво вчиняючи. Між вами виникла дистанція. Зараз, коли ви хочете створити власну сім’ю, з’являється чудова можливість подолати цей розрив. Ви можете спробувати поговорити з ними серйозно, вислухати їхню точку зору і виявити повагу.

Проблеми минулого ляжуть “емоційним тягарем” на нову сім’ю, тому спробуйте вирішити їх. Партнеру буде легше увійти у вашу сім’ю, якщо ви примиритеся з батьками. Йому не доведеться страждати від емоційної напруженості, пов’язаної з подіями минулого.

Є випадки, коли примирення неможливе, але вони спонукають людей старанно молитися і відверто поговорити одне з одним. Частіше ми спостерігали, що батьки і діти, після примирення, починали більше поважати одне одного і ставали ближчими. Це вже були стосунки дорослих людей. Бар’єри недовіри й образи, споруджені обома сторонами, руйнувалися; відроджувалися любов і взаєморозуміння. Весілля могло справді стати радісною подією – батьки “віддають наречену за нареченого”. Зверніться до батьків зі смиренням. У Бога багато чудових дарів для Його дітей, і один із них – це подолання конфлікту поколінь.

Яким чином оцінювати отримані поради та рекомендації? Часто найкорисніші з них не даються як поради, а просто допомагають краще зрозуміти ваші завдання і розібратися у власних мотивах, побоюваннях і цілях. Нічого спільного з анкетуванням: “7 із 12 людей кажуть, що мені потрібно одружитися зі Сью, значить одружуся”. Ви дізнаєтеся думку людей з приводу вашого рішення, і хочете, щоб це рішення було мудрим.

Запитання і заперечення можуть бути недоречними; на вас можуть тиснути, щоб ви одружилися. Догодити всім, найімовірніше, не вийде. Люди можуть ставити необґрунтовані запитання і критикувати несправедливо. Їхні думки можуть бути занадто суб’єктивні, а мотиви неправильні. Проте постарайтеся відповісти на будь-які запитання і зауваження заради себе, навіть якщо не дійдете згоди з тими, хто їх ставив.

Поганих порад можна почути скільки завгодно. Ті, хто “за” ваш шлюб, можуть пропонувати неправильні аргументи: “вона симпатична”, “він буде багатим”, “мені Господь відкрив, що ви маєте одружитися”. І аргументація тих, хто “проти”, теж може бути неправильною: “ти втратиш свою свободу”, “він не литовець, як ти”, “я відчуваю в дусі якийсь спротив цьому шлюбу”. Вам необхідно зважувати пропоновані людьми аргументи.

Але ви почуєте і хороші рекомендації. Вони допоможуть уважніше, з молитвою, обміркувати своє рішення. Завдяки їм ви зможете оцінити власні мотиви вступу в шлюб – чи не егоїстичні вони, і чи справді ви можете присвятити себе любові до партнера. Хороші поради та рекомендації дають змогу визначити, у яких сферах у вас можуть виникнути проблеми, щоб почати працювати над ними доти, доки ви не пов’язані одне з одним настільки, що відступати соромно.

Завдяки гарним порадам і консультуванню ви зрозумієте, що можливо вирішувати життєві проблеми на основі Біблії та сміливо зустрічати труднощі. Ви зможете переконатися, що йдете в одному напрямку з майбутнім чоловіком або дружиною. Таке консультування допоможе побачити як власні сильні сторони, так і силу Христа, і вступити в шлюб з упевненістю, радістю та оптимізмом.

“Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради” (Пр.12:15). Що з приводу ваших стосунків думають люди, які вас добре знають? Якої вони думки про вашу внутрішню зрілість? Про ваші плани і цілі? Не будьте занадто гордими або занадто сором’язливими, щоб просити про допомогу.

Обговоріть:

1. До кого ми можемо звернутися за порадою? Складіть список!

2. Коли ми зможемо з ними зустрітися?

5. Чи хочете ви одружитися з цією людиною? Чи готові приймати одне одного такими, якими ви є?

Біблія говорить про те, що під час вирішення питання про вступ у шлюб ми маємо право вибору. Останнє, про що слід себе запитати: “Чи хочу я одружитися з цією людиною?” і “Чи хоче вона цього?”

Іноді люди думають, що ставити собі подібне запитання не духовно, начебто дивовижним і містичним чином Бог повинен їм показати, чи потрібно одружуватися, і хто має стати їхнім обранцем. Так, шлюб – це диво! І Бог керує своїми дітьми, але Він це робить, даючи їм мудрість і дозволяючи самим приймати рішення. Вступ до шлюбу – ваш особистий вибір. На весіллі давати обіцянки майбутньому чоловікові будете саме ви, і ніхто, ніяке “керівництво”, не може перешкодити вам або змусити вас це зробити.

Ви також маєте поважати право і відповідальність іншого ухвалити рішення щодо вступу в шлюб із вами. Ми не роботи і не іграшки один для одного або навіть для Святого Духа. Ми – діти Божі, які живуть за вірою. Наш Отець і Пастир з любов’ю піклується про кожного з нас. Приймаючи будь-яке рішення, ми ґрунтуємося на біблійній мудрості. Запитання, які пропонувалися в цій статті, мали на увазі, що остаточне рішення ви прийматимете самі.

Ми настільки акцентуємо увагу на питанні особистого вибору, бо стикалися з ситуаціями, коли люди не знали, що їм робити, і навіть необдумано одружувалися, якщо хтось казав: “Мені Святий Дух відкрив, що ви маєте стати чоловіком і дружиною”, або батьки та інші люди, яких вони поважали, тиснули на них. А були випадки, коли людина не могла ухвалити рішення, очікуючи, що Бог через якесь знамення відкриє Свою волю щодо того, чи одружуватися їй. Перші чотири запитання, які пропонувалося поставити собі, були розраховані на те, щоб допомогти вам не бігти стрімголов під вінець, просто тому що ви цього хочете. Але запитати себе про те, чи хочете ви насправді одружитися (вийти заміж), не менш важливо.

1 Коринтян 7:25-40 – найдовший уривок у Біблії, який говорить про те, як ухвалюють рішення про одруження. У ньому багато таких фраз: “Той нехай робить, як хоче, – не згрішить”; “Хто непохитно твердий у серці своєму і, не будучи обмеженим потребою, але будучи владним у своїй волі, зважився в серці своєму”; “Вільна вийти, за кого хоче, тільки в Господі”.

Куди ясніше? Бог очікує, що ви самі приймете рішення. І через нього Він обіцяє благословити вас і здійснити Свою волю у вашому житті.

Ми були знайомі з парами, які, розібравшись із першими чотирма запитаннями, здавалося, на повній швидкості йшли до остаточного рішення. Але після серйозного обмірковування четвертого запитання один із них казав: “Насправді, зараз мені б не хотілося вступати в шлюб”. Усе зайшло так далеко, тому що: “Моя мама дуже хоче, щоб я одружився (вийшла заміж)”, “Мій хлопець переконав мене, що нам час одружитися”, “Між нами були сексуальні стосунки, і я відчуваю провину та обов’язок, начебто ми вже одружені”, “Усі кажуть, що ми чудова пара та створені один для одного, хоча…”, “Мені здавалося, що якщо я проґавлю цей шанс, іншого в мене вже не буде”.

Страх, почуття провини, тиск з боку або спотворене відчуття “своєї долі” – все це не причини вступати в шлюб. Важливо обговорити будь-які свої сумніви. У якихось випадках це допоможе їх розсіяти, і ви зможете сказати “так” під час весілля з чистим серцем. В інших, ваші сумніви послужать причиною сказати “ні” одне одному. Краще сказати “ні” до заручин, ніж казати через двадцять років після весілля: “Я йшов (йшла) під вінець із таємними сумнівами, і відтоді шкодую про свій вибір”.

Найімовірніше, ви віддасте перевагу сказати один одному “так” від чистого серця без будь-яких таємних сумнівів. Ісус говорив: “Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні” (Матвія 5:37).

Розібратися, чи хочете ви вступати в шлюб, потрібно до заручин. П’ять запропонованих запитань розраховані на те, щоб їх обговорити й обміркувати до заручин, коли хлопець і дівчина потоваришували і починають думати про шлюб. Але в нашій культурі, найчастіше, період після заручин вважається “випробувальним”, коли можна продовжувати обмірковувати своє рішення.

Звісно, заручини не означають, що ви вже одружені, і рішення не можна скасувати. Однак ставитися до цього періоду як до “випробувального” – досить нерозумно. Багато пар уникли б сорому і болю, пов’язаних із розривом заручин, якби заздалегідь відповіли чесно на пропоновані запитання. Нехай краще цей період буде часом зростаючої радості, коли можна планувати й ухвалювати рішення разом, з нетерпінням чекаючи дня весілля.

Але слід звернути увагу не лише на свої сумніви. Пам’ятайте, казати “так” доведеться реальній людині, а не тій жінці, що існує лише у вашій уяві, або чоловікові, яким ви б хотіли бачити свого чоловіка в майбутньому! Запитайте себе, чи готові ви прийняти цю людину такою, якою вона є? Чи хочете стати дружиною (чоловіком) цієї людини? Переконайтеся, що під вінець ви не йдете з таємним наміром змінити свого чоловіка після весілля. Чи скажете ви “так” людині з її реальними чеснотами і недоліками, гріхами і дарами?

Говорячи “так” від усього серця, ви відчуєте себе вільними. Тому ми наполегливо рекомендуємо досліджувати своє серце і молитися. “Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте!… Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. ” (Флп. 4:4-6). Радійте в Господі й очистіть свої мотиви, поставте Його на перше місце у своєму житті. Зупиніться, щоб шукати Його мудрості. Відкрийте своє серце перед Богом і попросіть про благословення.

Можливо, вам потрібно буде провести день у пості й молитві додатково до вашого регулярного молитовного часу. Міркуйте, ставте собі запитання. Подумайте про наслідки свого рішення.

На цій підставі прийміть рішення, покладаючись на милість Божу до Його дітей. “о Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію” (Єремія 29:11).

Поміркуйте:

1. Чи хочете ви одружитися з цією людиною?

2. Чи готові приймати його таким, яким він є насправді?

Висновок

Шлюб і сім’я належать до одних із найпрекрасніших дарів Бога людству. Союз нареченої і нареченого по праву вважається символом радості. Ми молимося про те, щоб, з волі Божої, цю радість знайшли багато хто з вас.

Обговорюючи та обмірковуючи запропоновані нами запитання, ви не втратите час даремно. Ви не просто “ставитимете галочки”, а зможете краще пізнати свого обранця та полюбити його ще більше. Це буде вашим внеском у те, щоб мати радість у майбутньому. У Біблії сказано: “Бо вправа тілесна мало корисна, а благочестя корисне на все, бо має обітницю життя теперішнього та майбутнього” (1 Тимофію 4:8). Ці запитання допоможуть вам зрости в благочесті, мислити правильніше і набути корисних життєвих навичок. Центральне місце у вашому розумінні шлюбу посяде живий Бог, який віддав Свого улюбленого Сина Ісуса Христа бути нареченим та чоловіком віруючих.

Настане день, і смерть розлучить вас із партнером. Але ви будете готові навіть до цього, тому що ваша радість ґрунтується на прийдешньому житті. Якщо зараз у вашому житті та шлюбі центральне місце займає Христос, то заміжжя (одруження) не буде для вас самоціллю. У труднощах, і навіть у смерті, ви зможете вдаватися до невичерпного джерела надії, сили й наснаги.

Існує той, кого ви повинні любити навіть більше, ніж свого чоловіка або дружину. Чи усвідомлюєте ви це? Ісус сказав: “Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм!” (Луки 14:26).

Ви можете подумати, що це досить дивне завершення для статті, яка намагалася допомогти вам вирішити – чи варто одружуватися! Але прислухайтеся до того, що сказав Ісус. Любов Христа до Його нареченої за силою і глибиною не знає рівних (див. Ефесянам 5:2; 5:25, а також Об’явлення 19:6-9!). Його послідовники вчаться любити так само. Якщо Христа ви любите більше, ніж свого чоловіка або дружину, то ваша любов до чоловіка досягне, принаймні, якоїсь міри Його глибини і сили. Це один із чудових парадоксів біблійної істини. Люблячи і бажаючи чоловіка понад усе інше, ви прийдете до розчарувань, образ, страхів і егоїзму. А якщо найбільше ви любите Христа, то зможете по-справжньому любити чоловіка і насолоджуватися взаємовідносинами з ним. Ви будете людиною, за яку дійсно варто вийти заміж (одружитися)! І це, звісно, найголовніше питання. Чи можете ви стати джерелом радості для іншого? За допомогою Ісуса… Так!

Також дивіться першу частину.