7 способів слідувати Божій волі в період очікування

2
12 мин

Іноді Бог закликає нас чекати, а це складно. Але очікування не повинне бути пасивним; для нього характерна діяльність, цілеспрямованість та благочестя.

У служінні часто буває, що хочеться йти вперед відповідно до біблійного бачення, але Бог закликає вас чекати.

Очікування може бути гнітючим і важким. Як же очікувати так, щоб бути активним учасником у Божій справі, а не боротися проти очікування? Дозвольте мені дати вам сім порад.

1. Нагадуйте собі, що ви не самотні

У період очікування кажіть собі знову і знову, що ви не самотні. Нагадуйте собі, що ви – частина великої групи людей, які покликані чекати.

Розмірковуйте над біблійною історією. Авраам багато років чекав на обіцяного сина. Ізраїль чекав 420 років на визволення з Єгипту, а потім ще 40 років перед тим, як увійти до обіцяної Богом землі. Покоління за поколінням Божий народ чекав на Месію, а тепер церква очікує на Його повернення. Весь світ зітхає, чекаючи на остаточне оновлення, обіцяне Богом.

Потрібно розуміти, що очікування у служінні – це не перерва у Божому плані. Якщо це Його план, будьте впевнені, що Господь, Який покликав вас чекати, з вами у цей час. Він не пішов робити щось інше, як, наприклад, лікар, консультацію якого ви очікуєте. Ні, Бог поруч, і Він дає вам все необхідне, щоб ви могли чекати.

2. Зрозумійте, що очікування – це дія

Зазвичай ми сприймаємо очікування як чергу в лікарні. Ми думаємо, що таке очікування — це марна трата часу: людина ніби застрягла в черзі, і їй тільки й те залишається, що переглядати рецепти у жіночому журналі дворічної давності.

Не так ми повинні розуміти очікування Бога. Очікування, до якого ми покликані, — це не бездіяльність. Воно відрізняється великою користю, цілеспрямованістю та благочестям. Бути покликаним до очікування означає бути покликаним пам’ятати, хто я та хто Бог. Бути покликаним до очікування означає бути покликаним прославляти Бога за Його присутність, мудрість, силу, любов і благодать.

Бути покликаним до очікування означає бути покликаним служити: шукати можливості з любов’ю допомагати та підбадьорювати тих, хто також покликаний чекати. Бути покликаним до очікування означає бути покликаним молитися: сповідувати боротьбу серця і просити благодаті у Того, Хто покликав чекати.

Нам слід переосмислити своє уявлення про очікування і нагадувати собі, що воно закликає нас діяти.

3. Радійте, що багато речей ви не можете контролювати

Оскільки постійне прагнення бути маленьким божком над якоюсь частиною творіння у служінні виснажливе і беззмістовне, очікування, як не дивно, має бути втіхою для нас. Воно нагадує, що я не маю стільки влади й такої здатності контролювати щось, хоча я думав інакше. Вимушений чекати, я знову розумію, що мені не треба носити церкву, як тягар, на своїх плечах. Можливо, я виконую дані Богом зобов’язання у деяких сферах, але це не означає, що я претендую на суверенність у будь-якій із них.

Церкву несе на Своїх умілих плечах Господь над панами, Спаситель і Пастир. Моя відповідальність полягає лише в тому, щоб мати такий характер і таку поведінку, до яких Бог покликав мене у Своєму Слові. Усе інше я можу покласти на Господа, за що я дуже-дуже Йому вдячний! Він справді тримає весь світ у Своїх руках.

4. Радійте, що Бог вірний давати благодать

У період очікування розмірковуйте, наскільки зруйнований світ, у якому ви живете. Думайте про те, наскільки дійсно глибокою є ваша власна боротьба з гріхом. Потім радійте, що Бог завдяки Своїй благодаті неодмінно буде різними способами — малими й великими — досягати Своїх цілей у вас і в тих, кому ви служите.

У справі нескінченної благодаті Бог є невтомним Викупителем. Він не відмовиться від Своєї справи, доки все не буде відновлено. Він буде виявляти Свою могутність, наскільки це можливо, щоб ми нарешті отримали повне звільнення від цього зруйнованого світу і від гріха, що міцно тримає нас.

Радійте, що Бог не перестане давати благодать у вашому житті й у вашому служінні заради тимчасової втіхи, радості та полегшення, які ви хотіли б отримати тільки для того, щоб зникли виснаження, розчарування та слабкість. Він занадто сильно вас любить, щоб замінити вічну славу тимчасовою насолодою!

5. Нехай очікування зміцнить вашу віру

Думаючи про очікування, я часто згадую написане про Авраама в Рим. 4:18–21. Уривок розповідає про те, що очікування зміцнило віру Авраама. А ми думаємо зовсім навпаки, чи не так? Отримавши обіцянку від Бога, людина починає чекати її виконання з нестримною вірою. Але щойно очікування триває довше, ніж ми думаємо, віра починає поступово слабшати.

Чому ж віра Авраама в результаті ставала все сильнішою і сильнішою? Причина в тому, що він робив під час очікування. Авраам вивчав характер і могутність Бога, і чим більше він бачив Бога таким, яким Він є, тим сильнішою ставала його віра. Він роздумував про Божу славу, а не про складність свого становища.

Ви можете дозволити очікуванню зміцнити вашу віру трьома способами, як робив це Авраам:

1. Зрозумійте, що очікування – це можливість більше пізнати Бога. Знаходьте час для Його Слова і більш глибоко роздумуйте про Його характер, мудрість, могутність та Його план.

2. Зрозумійте, що очікування – це можливість краще пізнати себе. Поки ви очікуєте, оголюється ваше серце, і ви маєте унікальну можливість вивчати його. Які гріхи, слабкості та боротьбу відкрив Бог під час очікування? У яких сферах очікування виявило брехню та ідолів, через які чекати стає лише складніше?

3. Зрозумійте, що очікування – це можливість пізнати інших, оскільки і їхні серця стають відкритішими для вас. Ви можете отримати чудову нагоду ще ефективніше служити тим, про кого ви дбаєте.

Прийміть рішення зміцнюватися, бути кориснішими й рости у вірі, доки ви чекаєте. Зрештою, це одне із важливих питань у Божому задумі.

6. Рахуйте благословіння

Для того щоб ваше очікування принесло плід, постійно боріться з наріканнями та скаргами, які часто беруть нас у заручники. Для боротьби з цією схильністю, вчіться рахувати свої благословіння під час очікування.

Одного разу я чув розповідь одного досвідченого місіонера про те, як він боявся довгої дороги за кермом автомобіля. А потім у нього виникла думка, що цього разу час у дорозі стане для нього можливістю. Він вирішив, що під час поїздки буде дякувати Богові за кожне благословіння і прояв благодаті, навіть найменший, який тільки зможе згадати, починаючи з ранніх спогадів дитинства. Годину за годиною він розповідав Богу про безліч благословінь, які він отримував рік у рік, десятиліття за десятиліттям.

Коли він прибув на місце, він досі не дійшов до благословінь, які у нього були сьогодні. До кінця шляху він не виснажився і не втомився від нудьги, а наповнився радістю і зазнав змін. Він по-новому подивився на життя. Присутність Бога і Божа турбота в його житті набули ясності та повноти, яких він раніше не помічав.

В очікуванні ми часто займаємося тим, що згадуємо все те, чого ми не маємо. Наскільки ж краще, корисніше і радісніше сприймати очікування як можливість згадати про все хороше в нашому житті. Усього цього ми ніколи не змогли б заробити, досягти чи заслужити самі.

7. Прагніть вічності

В очікування є одне призначення: згідно з Божим задумом воно має спонукати мене прагнути дому.

Думаючи про це, я часто згадую про наметовий табір. Підозрюю, що єдиною метою таких таборів є змусити бути вдячним за свій будинок. Все здається складнішим, коли живеш у наметі. Спершу може бути весело. Але через три-чотири дні вже починаєш втомлюватися від того, що потрібно розпалювати вогонь, шукати питну воду або їсти рибу на вечерю. З’являється стримане (чи не дуже стримане) бажання повернутись додому.

Мета очікування – нагадати, що ви живете між тим, що вже відбулося, і тим, що ще не настало. Так, можна бути вдячним за дуже багато речей у цьому житті, але це місце проживання – не справжній ваш будинок. Ви живете тимчасово, і ваше помешкання також тимчасове.

Одна або кілька сфер справжнього життя або служіння можуть нагадати вам, що цей будинок не ваш. Труднощі теперішнього життя чи служіння неоднозначно вказують на те, що це не кінцевий пункт призначення. Очікування призначене для того, щоб ви були незадоволені становищем, у якому ви опинилися. Очікування призначене для того, щоб спричинити у вас голод, прагнення. Прагнення чого? Бути вдома, бути вдома зі своїм Господом назавжди; бути там, де більше немає гріха, де світ зовсім інший. Чекаючи, завжди нагадуйте собі, що це ще не кінець.

Як ви будете очікувати?

Просто тут і зараз, в особистому житті й у служінні є сфери, і їх може бути багато, в яких Бог закликає вас чекати. Наскільки добре у вас виходить чекати?

Чи зміцнило очікування вашу віру? Чи вона ослабла? Чи наблизило вас до Бога те, як ви чекаєте? Чи ви віддалилися від Нього? Чи допоміг ваш підхід до очікування згадати всі благословення, які Бог щедро вам подарував? Чи ви тільки спокушаєтеся, постійно повторюючи список незадоволених потреб?

Чи навчило вас очікування якихось істин про себе самого? Чи ви стали тільки частіше закривати на себе очі й ще більше злитися на обставини? Чи те, як ви очікуєте, допомагає вам досягати інших людей і служити їм краще, чи ви з кожним днем ще більше ніяковієте від клаустрофобної трагедії власного очікування?

У будь-якому разі вибір за вами. Міцно схопіться за благодать, яку пропонує Бог. Усі наслідки залежать від того, виберете ви Бога чи себе, плідну працю чи порожнечу, Його могутню благодать чи власну немічну волю. Завжди пам’ятайте, що Бог поряд з вами, поки ви чекаєте. Він Господь очікування. Він щедро дає благодать тим, хто чекає. Очікування не порушує Божих планів, це необхідна та суттєва їхня складова. Бог завжди з вами, коли ви очікуєте. Пам’ятайте: для Бога не так важливі успіхи вашого служіння, як ви самі. Тому в період очікування нагадуйте собі знову і знову: головне в очікуванні не те, що я отримаю вкінці, а те, ким я стану, поки чекаю.

Переклад українською: Євгенія Осташ

(2)

Комментарии

Добавить комментарий