7 способів слідувати Божій волі в очікуванні

Іноді Бог закликає нас чекати, а це складно. Але наше очікування не байдуже; воно вирізняється діяльністю, цілеспрямованістю і благочестям.

У служінні часто буває, що хочеться йти вперед, дотримуючись біблійного бачення, але Бог закликає вас чекати.

Очікування може бути гнітючим і складним. Як же очікувати так, щоб брати участь у Божій справі, а не боротися проти очікування? Дозвольте мені дати вам сім порад.

1. Нагадуйте собі, що ви не самотні

Очікуючи, говоріть собі знову і знову, що ви не самотні. Нагадуйте собі, що ви частина великої спільноти людей, покликаних очікувати.

Розмірковуйте над біблійною історією. Авраам довгі роки очікував обіцяного сина. Ізраїль чекав 420 років визволення з Єгипту, а потім ще 40 років перед тим, як увійти в обіцяну Богом землю. Покоління за поколінням Божий народ чекав на Месію, а тепер церква чекає на Його повернення. Увесь світ стогне, очікуючи остаточного оновлення, обіцяного Богом.

Необхідно розуміти, що очікування в служінні це не перерва в Божому плані. Якщо це Його план, також будьте впевнені, що Господь, який покликав вас чекати, з вами, поки ви чекаєте. Він не пішов, щоб зайнятися чимось іншим, подібно до лікаря, на прийом до якого ви очікуєте. Ні, Бог поруч, і Він дає вам усе необхідне, щоб ви могли чекати.

2. Зрозумійте, що очікування діяльне

Зазвичай ми дивимося на очікування, як на прийом у лікаря. Ми думаємо, що таке очікування – марна трата часу: наче людина застрягла в черзі на прийом, і їй нічого не лишається робити, окрім як переглядати рецепти в жіночому журналі дворічної давності.

Не так ми повинні розуміти очікування Бога. Очікування, до якого ми покликані, – це не бездіяльність. Воно вирізняється великою користю, цілеспрямованістю і благочестям. Бути покликаним до очікування означає бути покликаним пам’ятати, хто я і хто Бог. Бути покликаним до очікування означає бути покликаним прославляти Бога за Його присутність, мудрість, силу, любов і благодать.

Бути покликаним до очікування означає бути покликаним служити: шукати можливості з любов’ю допомагати й підбадьорювати тих, хто також покликаний чекати. Бути покликаним до очікування означає бути покликаним молитися: сповідувати терпіння серця і просити благодаті в Того, хто покликав чекати.

Ми маємо переосмислити очікування і нагадувати собі, що саме по собі воно закликає нас діяти.

3. Радійте, що ви не можете багато чого контролювати

Оскільки постійне прагнення бути маленьким божком над якоюсь частиною творіння в служінні є марним і виснажливим, очікування, як не дивно, має слугувати втіхою. Воно нагадує, що я не маю стільки влади і такої здатності контролювати щось, хоча я думав інакше. Змушений чекати, я знову розумію, що мені не потрібно носити церкву на своїх плечах як тягар. Можливо, я виконую дані Богом зобов’язання в низці галузей, але це не те саме, що, якби я претендував на суверенність у будь-якій із них.

Церкву несе на Своїх умілих плечах Спаситель і Пастир, Господь панівних. Моя відповідальність лише в тому, щоб відповідати опису характеру і поведінки, до яких Бог покликав мене у Своєму Слові. Решту я вільний покладати на Господа, за що я дуже-дуже Йому вдячний! Він дійсно тримає весь світ у Своїх руках.

4. Радійте, що Бог вірний благословляти

Очікуючи, розмірковуйте, наскільки зруйнований світ, у якому ви живете. Міркуйте про те, наскільки насправді глибока ваша власна боротьба з гріхом. Потім радійте, що Бог за благодаттю Своєю неодмінно буде різними шляхами – малими й великими – досягати Своїх цілей у вас і в тих, кому ви служите.

У справі нескінченної благодаті Бог – невтомний Відкупитель. Він не відмовиться від Своєї справи, поки все не буде відновлено. Він проявлятиме Свою могутність, як тільки може, щоб ми нарешті отримали повне визволення від цього зруйнованого світу та звільнилися від гріха, який міцно утримував нас.

Радійте, що Бог не припинить благословляти вас у вашому житті та у вашому служінні заради скороминущої розради, радості та полегшення, які ви воліли б отримати, аби зникли знемога, розчарування та слабкість. Він занадто сильно вас любить, щоб замінити вічну славу тимчасовою насолодою!

5. Нехай очікування зміцнить вашу віру

Думаючи про очікування, я часто згадую сказане про Авраама в Римлян 4:18-21. Уривок оповідає про те, що очікування зміцнило віру Авраама. А ми думаємо зовсім навпаки, чи не так? Отримавши обіцянку від Бога, людина починає чекати її виконання з невгамовною вірою. Але щойно очікування затягується, віра, ми вважаємо, починає поступово слабшати.

То чому ж віра Авраама зрештою ставала дедалі сильнішою і сильнішою? Причина в тому, що він робив під час очікування. Авраам вивчав характер і могутність Бога, і чим більше він бачив Бога таким, яким Він є, тим сильнішою ставала Його віра. Він розмірковував про Божу славу, а не про складність свого становища.

Подібно до Авраама, ви можете дозволити очікуванню зміцнити вашу віру трьома способами:

1) Зрозумійте, що очікування – це можливість пізнати Бога краще, приділяючи час Його Слову і набуваючи глибшого розуміння Його характеру, мудрості, могутності та Його плану.

2) зрозумійте, що очікування – це можливість пізнати краще себе. Поки ви очікуєте, оголюється ваше серце, і у вас є дорогоцінна можливість вивчити його. Які гріхи, слабкості та боріння відкрив Бог під час очікування? Де очікування виявило брехню і лжебогів, через яких чекати стає тільки складніше?

3) Зрозумійте, що очікування – це можливість пізнати краще за інших, бо і їхні серця стають виднішими. Ви можете отримати дорогоцінну можливість ще ефективніше служити тим, про кого ви піклуєтеся.

Прийміть рішення зміцнюватися, бути більш корисними і рости у вірі, поки ви чекаєте. Зрештою, це одна з ключових сторін Божого задуму.

6. Порахуйте свої благословення

Щоб ваше очікування принесло плід, невідступно протидійте наріканням і скаргам, які часто беруть нас у заручники. Для боротьби з цією схильністю, вчіться рахувати свої благословення під час очікування.

Одного разу я чув розповідь одного досвідченого місіонера про те, як він боявся майбутнього надзвичайно довгого шляху. А потім у нього виникла думка, що цього разу ув’язнення за кермом автомобіля стане для нього можливістю. Він вирішив, що під час поїздки дякуватиме Богові за кожне благословення і прояв благодаті, навіть найнезначніший, який тільки зможе згадати, починаючи з найбільш ранніх спогадів. Проводячи в дорозі годину за годиною, він розповідав Богові про багато і багато благословень, які він отримував з року в рік, десятиліття за десятиліттям.

Коли він прибув на місце, він усе ще не дійшов до сьогоднішнього дня. Завдяки своєму заняттю до кінця шляху він не виснажився і не втомився від нудьги, а сповнився радістю і перетворився. Він по-новому поглянув на життя. Присутність Бога і Божа турбота в його житті набули ясності й повноти, яких він раніше не помічав.

В очікуванні ми часто займаємося тим, що перераховуємо в розумі все те, чого в нас немає. Наскільки ж краще, корисніше і радісніше сприймати очікування як можливість згадати про все хороше, отримане нами в житті. Усього цього ми ніколи не змогли б заробити, досягти або заслужити.

7. Прагніть вічності

У очікування є одне призначення: згідно з Божим задумом воно має спонукати мене прагнути додому.

Думаючи про це, я часто згадую про наметовий табір. Підозрюю, що єдина мета таких таборів – змусити бути вдячним за свій дім. Коли живеш у наметі, все здається складнішим. Спочатку може бути весело. Але за три-чотири дні вже починаєш втомлюватися від того, що потрібно розводити вогонь, полювати за питною водою чи їсти рибу на вечерю. З’являється стримане (або не дуже стримане) бажання повернутися додому.

Очікування призначене для того, щоб нагадати, що ви живете між тим, що вже відбулося, і тим, що ще не настало. Так, можна бути вдячним за дуже багато чого в цьому житті, але це місце проживання не справжній ваш дім. Ви живете тимчасово, і ваше місце проживання також тимчасове.

Одна або кілька сторін теперішнього життя або служіння можуть нагадати вам, що цей дім не ваш. Труднощі нинішнього життя або служіння ясно говорять, що це не кінцевий пункт призначення. Очікування призначене для того, щоб викликати у вас угодне Богові незадоволення наявним становищем. Очікування призначене для того, щоб викликати у вас голод, викликати у вас прагнення. Прагнення до чого? Бути вдома, бути вдома зі своїм Господом назавжди; бути там, де більше немає гріха, де світ абсолютно новий. Очікуючи, нагадуйте собі постійно, що це ще не кінець.

Як ви будете очікувати?

Прямо тут і зараз, в особистому житті і в служінні є області, і їх може бути багато, в яких Бог закликає вас чекати. Наскільки добре у вас виходить чекати?

Чи зміцнило очікування вашу віру? Чи вона ослабла? Чи наблизило вас до Бога те, як ви чекаєте? Чи ви віддалилися від Нього? Чи допоміг ваш підхід до очікування згадати всі благословення, якими ви були щедро наділені? Чи ви тільки спокушаєтеся, постійно повторюючи список незадоволених потреб?

Чи навчило вас очікування якихось істин про себе самого? Чи ви стали тільки частіше заплющувати на себе очі і ще більше злитися на обставини? Чи дозволило те, як ви очікуєте, досягати інших людей і служити їм краще, чи ви з кожним днем зіщулюєтеся від клаустрофобної трагедії власного очікування?

У будь-якому разі вибір за вами. Міцно схопіться за благодать, яку пропонує Бог. Усі наслідки залежать від того, виберете ви Бога чи себе, плідність чи порожнечу, Його могутню благодать чи власну немічну волю. Завжди пам’ятайте, що Бог поруч із вами, поки ви чекаєте. Він Господь очікування. Він щедро дає благодать тим, хто чекає.

Очікування не порушує Божих планів, воно необхідна і суттєва їх частина. Бог завжди з вами, коли ви очікуєте. Пам’ятайте: для Бога важливі не стільки успіхи вашого служіння, скільки ви самі. Тому, чекаючи, нагадуйте собі знову і знову: головне в очікуванні не те, що я отримаю в кінці, а те, ким я стану, поки чекаю.

Оригінал © The Resurgence, переклад © In Lumine Media.