12 стовпів віри для батьків особливих дітей

Наше суспільство прагне до життя, в якому немає проблем. Передбачається, що ми якимось чином маємо право на легке життя. Така думка відбивається у відповіді на типове запитання. А яке запитання найчастіше ставлять батькам, які очікують дитину? “Ви чекаєте хлопчика чи дівчинку?” І як зазвичай відповідають на це запитання? “Нам однаково, головне, щоб дитина була здорова”. Цей, на перший погляд, безвинний діалог може вказати на фундаментальні вірування, які живуть у наших серцях, – для батьків мало що може бути гіршим за хворобу дитини (див. Steve Viars, Your Special Needs Child).

На жаль, таке ставлення переважає не тільки серед невіруючих людей, а й серед практикуючих християн. А отже, віруючим потрібне богослов’я інвалідності, яке прославляє Творця і підкреслює неймовірну цінність кожного людського життя. Будучи батьком особливої дитини, хочу поділитися 12 біблійними істинами, постійне роздумування над якими стало для мене важливим. Вони утворюють богословські стовпи, на яких тримається наша віра.

1. Бог панує над усім (Пс. 103:19; Еф. 1:11)

Немає нічого в нашому житті, що вийшло б за межі Божого суверенітету. Усе, що трапляється, перебуває під Його контролем і підпорядковується Його провидінню.

Особисте спостереження. Нам потрібно позбутися бажання все контролювати.

2. Бог – мудрий Творець усього, навіть людей з інвалідністю (Вих. 4:11)

Незалежно від другорядних причин (генетика, травма, атаки сатани тощо) Бог – суверенний Бог, Він – Першопричина. Як Бог ясно сказав Мойсеєві у Вих. 4:11, Він бере відповідальність за всіх, у кого є фізичні обмеження.

Особисте спостереження. Нам потрібно довіряти Його мудрості.

3. Бог створює кожну дитину зі Своєю метою (Пс. 139:13–17)

Запитання, яке часто ставлять батьки дітей з інвалідністю: “Боже, де Ти був, коли моя дитина розвивалася, і чому Ти нічого не виправив?” Бог відповідає: “Я був поруч, утворюючи цього чудесного хлопчика/дівчинку в утробі саме так, як я запланував”. Утроба – майстерня Божественного Художника.

Особисте спостереження. Нам потрібно довіряти Божим добрим намірам.

4. Божі шляхи добрі, мудрі й милостиві (Пс. 145:17)

Незалежно від того, як звучить людське визначення доброти, Божі шляхи завжди благі. Він завжди діє по відношенню до Своїх дітей з добротою.

Особисте спостереження. Нам потрібно вірити Його Слову, а не нашим почуттям.

5. Бог не використовує мою особливу дитину, щоб покарати мене за мої гріхи (Ів. 9:1–3)

Як і у випадку з учнями, занепалий людський розум за інерцією проводить причинно-наслідковий зв’язок між стражданням і гріхом (когось потрібно звинуватити). Це зумовлено тим, що страждання – результат гріха в глобальному сенсі – первородного гріха, вчиненого в Едемському саду. Проте, не всяке особисте страждання – результат особистого гріха. Різниця колосальна.

Особисте спостереження. Нам потрібно пам’ятати, що ми живемо в грішному світі, в якому ми будемо зазнавати найрізноманітніших страждань доти, доки прокляттю не буде покладено край через повне відкуплення (Рим. 8).

6. Бог використовує обмеження

Бог використовує фізичні та розумові обмеження, щоб нагадати нам про найголовніше: про нашу духовну обмеженість. Без нашого зв’язку з Ісусом Христом і роботи Святого Духа в нас, всі ми:

• Сліпі (Рим. 1:21–23; 2 Кор. 4:3,4; Еф. 5:11,12).

• Глухі (Зах. 7:11,12; Рим. 11:8; Вих. 6:9,10; Евр. 5:11).

• Розумово обмежені (1 Кор. 2:14; Еф. 2:3; 4:17,18).

• Безпорадні (Єр. 13:23; Рим. 5:6–8).

Божий дар інвалідності – благодатний інструмент, за допомогою якого Він нагадує про нашу власну обмеженість. Якщо хтось вважає, що він здоровий, мудрий і в повному порядку, то займається самообманом. Усі ми живемо в постійному стані відчайдушної потреби.

Особисте спостереження. Ми повинні постійно бігти до Христа і знаходити в Ньому спокій нашим душам.

7. Божої благодаті достатньо для будь-якого випробування (2 Кор. 12:9,10)

Яким би важким не було випробування, якою б глибокою не була потреба, благодаті Бога в Ісусі Христі достатньо, щоб зміцнити й підтримати тих, хто належить Йому. Коли цілодобова турбота про дитину з інвалідністю залишає вас слабким і виснаженим, пам’ятайте, що саме тоді Божа сила вдосконалюється у вас.

Особисте спостереження. Нам потрібно бути залежними.

8. Божа мета: зробити нас схожими на Його Сина (Рим. 8:28–30)

Усе не саме по собі сприяє благу. Ні, вчитайтеся в цей вірш ще раз. Мова не про те, що все якимось чином складається в кінці. Бог активним чином робить так, щоб усе сприяло на благо. Жодні (!) труднощі не виходять з-під Його контролю. Божа мудрість дозволяє Йому зробити будь-яке і абсолютно всяке страждання і зло інструментом Своєї слави і нашого уподібнення Христу. Наше освячення – уподібнення Ісусу – відіграє для Бога неймовірно важливу роль.

Особисте спостереження. Нам потрібно бути сфокусованими на Христі.

9. Бог карає тих, кого любить (Євр. 12:3–13)

Бог карає тільки тих, хто насправді належить Йому, а от духовно сліпі люди залишаються в спокої на шляху до руйнування. Боже бажання зробити нас схожими на Христа веде Його до того, щоб розробити індивідуальну програму підготовки для кожного з нас. Він виправляє, веде і готує нас у міру необхідності. Ці випробування не кара Господня. Христос уже вирішив питання з нашим покаранням. Страждання – частина спеціальної Божої програми з уподібнення нас на образ Його Сина.

Особисте спостереження. Нам потрібно підкоритися Божій стратегії щодо нашого перетворення.

10. Бог створив нас із гідністю (Бут. 1:26)

Коли Триєдиний Бог радився перед створенням світу, Він вирішив відокремити людство від усіх інших створених форм життя. Тільки ми як носії Божого образу маємо велику цінність. Кожна дитина, неважливо “здорова” чи “особлива”, має неймовірну цінність у Божих очах.

Особисте спостереження. Нам потрібно бути вдячними за кожного носія образу Божого, тому що кожен безцінний.

11. Бог викупив нас для життя в громаді (1 Кор. 12:14–25; Рим. 12:10,11)

Церква не схожа на тіло, вона і є тіло. Це живий організм з багатьма членами, кожен з яких рівнозначно важливий і цінний, хоча функції й можуть відрізнятися. Церкві потрібні обмежені, слабкі члени, щоб вона краще функціонувала відповідно до Божого задуму. Без максимального включення людей з обмеженими можливостями церква сама стає обмеженою.

Особисте спостереження. Ті з нас, у кого є особливі діти, повинні змиритися і дозволити іншим послужити нам і нашим сім’ям.

12. Страждання у світі “легкі” порівняно зі славою (Рим. 8:18–25; 2 Кор. 4:17,18)

Дані нам Богом страждання в цьому занепалому світі “легкі” порівняно з тією славою, яка відкриється нам. Порівняно з вічністю в присутності Творця, який став нашим Спасителем, усі страждання й обмеження в цьому житті будуть ледь помітні. Світло слави Божої розсіє всяку темряву сумнівів.

Особисте спостереження. Нам потрібно дивитися на Ісуса і чекати Його повернення.

Нехай ці стовпи в богослов’ї інвалідності будуть для нас втіхою і непохитною підставою для живої віри!

Оригінал © counselingoneanother.com, переклад, коректура © Help for Heart.