Три ідеї для перевантаженого служіння

Ми можемо легко перерахувати десятки способів полегшити тягар служіння. Найскладніше – використати якийсь один із цих способів або використати той, що найбільше підходить для нашої ситуації. Ось три способи, які не повинні вибити вас зі звичного графіка роботи.

1. Виливай своє серце Господу і проси інших про молитву та допомогу

Це стоїть на першому місці будь-якого списку. Ми були створені як прості люди, незначними, обмеженими і нужденними. Щоб досягти піку наших людських якостей, ми говоримо: “Допоможи, Ісусе” і слідуємо цьому, просячи про молитву і допомогу від близьких нам людей. Це віра: зрозуміти, що більше ви нічого не можете зробити, і довіритися Христу, главі церкви. Іншими словами, коли вигорання обрушується на нас, і ми гостро усвідомлюємо наші слабкості – насправді це добре. Апостол Павло прагнув таких часів. Самостійність – це міф. Зрілість означає, що ми зростаємо в залежності.

2. Шукайте дії Духа

Нещодавно я був із деякими вчителями Біблії, які здавалися втомленими від виснажливого служіння. Вони розмірковували: “Люди коли-небудь справді змінюються?” Зростання побожності у людей справді може здатися розміром з величезний льодовик, але я думаю, що вони говорили щось інше. Їхнє основне служіння – це проповідь і навчання, і це обмежує їхні можливості брати участь у служінні тет-а-тет, де ви можете бачити явну присутність Духа.

Як душеопікун я бачу людей, які відчувають себе загнаними в кут, але Дух з ними, і докази тому є всюди. Якщо ви тільки вітали їх у неділю вранці, ви можете пропустити це. Але зануртеся в деталі повсякденного життя, і ви побачите покаяння, завзятість, терпіння, сміливу любов і горе, які закликають до Господа. Коли ви бачите таким чином славу Божу, ваш дух піднімається.

Якщо ви відчуваєте перевантаження в пасторському служінні, шукайте роботу Духа в чиємусь житті. Попросіть розповісти історію про те, що робить Бог. Це нагадає вам, що ми живемо у вік Духа. Завісу храму знято, і земля має доступ до неба. Тепер ми вільно входимо у Святе Святих і скоро побачимо його віч-на-віч.

3. Це воля Бога, щоб ви зазнали відкидання

Можливо, найважча частина служіння – це те, що вас критикуватимуть і відкидатимуть ті, кого ви любите і кому служите. Вас звинуватять незаслужено. Вас судитимуть за те, що ви робите і що не робите. Люди покинуть церкву через вас. Це притаманне пасторському служінню.

Розгляньте друге послання Павла до Коринтян як слово підбадьорення. У цьому посланні ми дізнаємося, що найвидатніший з усіх засновників церкви був відкинутий самою церквою, яку він заснував. Він не відповідав їхній ідеї обдарованого проповідника. Він не був дуже вражаючим, і хто захоче піти в церкву, у якій пастор просто звичайна людина?

Підбадьорення тут у тому, що серед тих, хто покликаний до служіння, є лінія відкидання. Старозавітні пророки були відкинуті, сам Син був відкинутий, і пастирі, які несуть пасторське служіння в ім’я Ісуса, будуть відкинуті. Це нагадування про те, що ви приєдналися до Христа і поділяєте його страждання. Звичайно, ми можемо говорити і діяти так, щоб це заслуговувало на критику, але будуть дні, коли це станеться без причини. У той час Павло нагадує вам, що це підтвердження любові Божої.

Стреси та тягар служіння можуть здатися надто важкими. Але коли ми розуміємо, що Писання справді пророкує такі часи, і це може бути свідченням схвалення Бога, тоді надія починає заміщати ці труднощі.

Джерело: https://www.ccef.org/three-ideas-for-an-overburdened-ministry/