Найважча робота на планеті

Одна з найважчих робіт на планеті – це бути дружиною пастора (священнослужителя). Труднощі полягають у тому, що найчастіше їй доведеться стикнутися з невдячними людьми, які постійно потребують уваги її чоловіка, а інколи й вимагають її.

При цьому дружина пастора краще за інших знає, що її чоловік не є ідеальним, але вона так само знає, що її чоловік щиро прагне до того, щоб любити людей у церкві, регулярно молиться за них. І він здійснює своє служіння Господу посвячено.

Іноді дружини пасторів чутимуть на свого чоловіка наклепи від різних людей, це найскладніше переносити, коли є “двоє – однією плоттю”. Це робить стан дружини пастора набагато важчим, ніж те, що буде відчувати і переживати її чоловік. Переживання дружини пастора подібні до того, якби хтось погано ставився до її дітей. Якщо хтось погано ставиться до неї особисто, це можна пережити, але якщо стосується її дітей, мати перетворюється на розгнівану ведмедицю, що стає на диби й намагається захистити свою дитину.

Також люди найчастіше пам’ятатимуть погане, ніж говоритимуть хороше. Усе це призводить до великої напруги в серці дружини пастора й існує велика спокуса реагувати на всі ці шторми неправильно (неблагочестиво)…

Десять способів реагувати неправильно:

1. Зненавидіти людей усім своїм серцем.

2. пробачити і ще раз пробачити, але при цьому почуватися винною за своє роздратування.

3. Регулярно дивуватися, чому Бог карає вас і вашого чоловіка.

4. Розлютитися, коли ваш чоловік розповідає про те, що відбувається, і пізніше, коли він починає приховувати від вас те, що відбувається в церкві, відчувати себе самотньою.

5. Виховувати в собі ставлення: ми – вони.

6. Дратуватися на вашого чоловіка за те, що він вибрав собі роботу, яка здатна руйнувати шлюб і сім’ю. Деякі жінки прощають своїх чоловіків тільки через роки, після закінчення пасторського служіння.

7. Страждати в мовчанні.

8. Часто плакати.

9. Дивуватися, чому ті події, які переживає ваша сім’я, не відбуваються з кимось іншим.

10. Всерйоз думати про перехід в іншу церкву.

Усе це переноситься неймовірно важко. Ви, будучи дружиною пастора, ніколи не очікували, що одного разу церква буде найголовнішою причиною ваших труднощів і найважчого, що є у вашому житті.

Сім порад, як найкраще реагувати на невдоволення з боку інших людей:

1. Намагайтеся уникнути мовчазного страждання, наскільки це можливо. Сатана може зруйнувати, і ідеальний сценарій – поговорити з чоловіком і поділитися з ним вашими переживаннями (труднощами). А коли він поділиться з вами своїми труднощами, постарайтеся пом’якшити свою реакцію, щоб чоловік і наступного разу готовий був з вами поділитися своїми переживаннями і труднощами. І якщо ви хочете духовного дару єдності, то, скоріше за все, ви не потребуєте всіх деталей.

Дуже важливо: не проходьте цей шлях на самоті, щоб не накручувати себе ще більше, знаходьте час, щоб багато молитися зі своїм чоловіком або дружиною як про свої серця, так і про людей, які вороже налаштовані проти вас.

2. Поговоріть із Господом про те, що відбувається у вашому серці, тільки в Ньому є наш притулок:

Народ! Сподівайтеся на Нього в усякий час; виливайте перед Ним серце ваше: Бог нам притулок.

Пс. 61:4

Не віддаляйтеся від Бога, але наближайтеся до Нього, щоб утішитися Ним і Його Словом:

Вони не волають до Мене щирим серцем, хоч і голосять на своїх постелях. Караються через пшеницю та вино і відступають від Мене.

Ос. 7:14

Взивати до Господа від усього серця – це важка праця. Здійснюйте її, наближаючись до Нього! Ваша реакція на невдоволення людей буде воістину відображати непідробне поклоніння вашого серця.

3. Зробіть Псалом 54 (55) своїм власним. Пам’ятайте, що Ісус – це єдиний і головний автор цього псалма. Христос був першим його співаком, приєднуйтесь до Нього в цьому співі.

Як сказала мені одна з дружин пасторів, що чим кращі в неї стосунки з Богом, тим легше їй вміщати “непростих” людей у церкві. Дбайте про те, щоб ви приносили хороші плоди вашої віри. Перебувайте у Христі, втішаючись Його словом (Ів. 15:1-5), і Він допоможе вам у тому, щоб проходити ці періоди з миром у серці.

4. Гіркота – це вбивця. Будьте пильні, не залишайте її без нагляду. Боріться з гіркотою за допомогою смирення.

Усвідомте, що ваш нарікання і невдоволення – це незгода з тими обставинами вашого життя, які Бог допускає за Своїм Святим провидінням для Його Слави.

Та й усі виявляйте покору один до одного, адже Бог гордим противиться, а покірним дає благодать.

1 Петр. 5:5

5. Міркуйте над тим, чи є у вас затаєна образа на кривдника.

Досліди мене, Боже, і пізнай моє серце. Випробуй мене і пізнай мої думки! – подивись, чи не йду я згубною дорогою, і скеруй мене на шлях вічності.

Пс. 138:23-24

Щоб сатана не посіяв у вашому серці пажитниці неправди, викорінюйте їх істиною Євангелія, яка полягає в тому, що ваш кривдник потребує благодаті так само, як і ви, щодня! Ваш кривдник є таким же Божим творінням, як і ви, яке є цінним у Його очах.

Як жити Євангелієм, коли вас образили? Коли ми говоримо про те, що ми не можемо пробачити кривдника за заподіяне нам зло, ми стверджуємо, що “гріх цієї людини більший, ніж мій”. Тим самим, не бажаючи пробачити кривдника, ми дивимося на свій гріх, як на щось незначне, в той час як чужий гріх в наших очах надмірно великий. Виходить, що ми заслуговуємо на прощення Бога, а наш кривдник не гідний прощення.

Не прощаючи, ви піднімаєтеся на престол Бога і вершите, як вам здається, “справедливий” суд над кривдником, тим самим забуваючи про те, що “є тільки один Законодавець і Суддя…” (Як. 4:12). Якщо подібне відбувається у вашому житті, сповідуйте свій гріх і поспішіть злізти з трону Верховного Судді та довіртеся, підкоряючись мудрості Божій, яка дає дивовижні обітниці та повеління:

Не мстіть за себе, любі, але дайте місце гніву Божому, як написано: В Моїй владі є помста, і Я віддам, – каже Господь. Але якщо твій ворог голодний, – нагодуй його; якщо спраглий, – дай йому пити; роблячи це, ти нагортаєш йому на голову палаюче вугілля. Не будь переможений злом, але перемагай зло добром.

Рим. 12:19–21

Прощайте іншим, як і Бог у Христі простив вам. Бог обирає не взаємодіяти з нами на підставі того, що ми зробили, але на підставі того, що зробив Христос. Наслідуйте в цьому вашого Спасителя.

Також сфокусуйте свої думки не на кривднику, а на Христі та роздумах над тим, що Бог зробив для вас за благодаттю, на яку ви зовсім не заслуговуєте.

6. Не живіть в ілюзії про людей, але завжди пам’ятайте об’єктивну істину про те, що “грішники грішать”. Це допоможе не зачаровуватися, щоб не бути розчарованим.

7. Не сприймайте все на особистий рахунок. Пам’ятайте, що коли людина висловлює невдоволення і виставляє вам претензії, її уста говорять “від надлишку серця” (Лк. 6:45).

Обставини життя цієї людини стискають її серце, і назовні виходить те, що було всередині. Спробуйте в моменти ворожнечі й нападок не захищатися, але зрозуміти людину, побачити, чому “їй погано” насправді? Постарайтеся зрозуміти її проблему і подумайте, яка допомога в цій ситуації їй буде найактуальнішою.

Завжди пам’ятайте про те, що: “Наша боротьба не з тілом і кров’ю, але з началами, з владами, зі світовими правителями темряви цього [віку], з піднебесними духами злоби.” (Еф. 6:12).

І, звичайно ж, служіння дружини пастора може бути найважчою роботою на планеті. Ніхто не помітить, якщо ви посваритеся з сусідом, але від дружини пастора ніяк не очікують, що в неї можуть бути натягнуті стосунки з деякими братами чи сестрами в церкві. Але Писання передбачає вашу боротьбу – що є дивовижним даром. Це означає, що ваш Бог і Отець над усім цим, і Він буде використовувати випробування вашого серця для творення церкви.

Основою замітки стала стаття Еда Велча “A Pastor’s Wife: The Toughest Job on the Planet“.