Що відрізняє біблійне душеопікунство від інших методів?

У чому різниця між біблійним душеопікунством та іншими популярними в церкві підходами до душеопікунства?

Розглянемо спочатку другу половину нашого запитання. Які методи душеопікунства сьогодні “популярні в церкві”? Цілком очевидно, що в церквах у вирішенні життєвих проблем застосовується незліченна кількість підходів – навіть більше, ніж піску на березі морському, якщо перефразувати біблійну метафору. Яким же чином ви вирішуватимете свої проблеми і виправлятимете те, що неправильно? Чи повинні ви аналізувати свої почуття про те, як ви виховувалися в сім’ї? Зробити так, як велить Бог, незалежно від своїх почуттів? Слідувати за своїми почуттями? Вчинити за вірою, а не за почуттями? Прислухатися до своїх почуттів? Подбати про задоволення своїх потреб? Чи слід приймати антидепресанти? Взяти відпустку? Узяти своє життя під контроль і взяти на себе відповідальність за свої рішення? Чи потрібно виганяти біса, який “впровадився” в операційну систему вашої душі? Розбавити свої негативні судження про самого себе позитивними відгуками? Чи потрібно заявляти про свою нову природу у Христі? Призначити час посту і молитви? Твердо спиратися на дані Божі обітниці? Знайти партнера для підзвітності? Приєднатися до програми фізичних вправ і виключити споживання кофеїну, щоб отримати викид ендорфінів? Жити на всю силу? Просто перетерпіти і перестати так багато турбуватися про себе?

Або подивіться на це питання під іншим кутом. Хто може допомогти вам? Чи потрібно вам десять сеансів у психотерапевта? Усамітнення з духовним наставником? Прийом лікаря? Зустріч із тим, хто виганяє бісів? Найм особистого тренера? Приєднання до щотижневої групи підтримки? Прослуховування глибокої проповіді та час спілкування з Богом? Знайти кілька нових друзів?

І далі все це тільки ускладнюється, тому що всі згадані дії та люди з’являються в незліченній безлічі варіантів, перестановок і комбінацій. І, немов би все це було недостатньо складно, сфера душеопікунства неспокійна, безформна, мінлива. Захоплення, мода й угруповання приходять і йдуть. Теорії та методи лікування змінюються, мутують, об’єднуються, модернізуються і заново винаходяться. Завжди буде наступний бестселер і новіший безпомилковий засіб лікування, що не матиме недоліків усіх попередніх йому.

І є перша половина нашого запитання. Взагалі, що таке “біблійне душеопікунство”? Більшість із тих, хто вбирається в церковне вбрання, претендують на те, щоб називати свою діяльність біблійною душеопікою. Крім того, адже ніхто, хто носить ім’я Христа, не буде відкрито заявляти, що практикує “небіблійне душеопікунство”!

Отже, яку ж розумну відповідь нам дати на це настільки велике питання?! Який воістину мудрий підхід нам обрати, який би справді відображав у повному розумінні біблійне душеопікунство?

Замість того, щоб намагатися скласти список усіх методів душеопікунства, я думаю, нам буде корисніше розглянути основні характеристики біблійного підходу. Наведені нижче чотири запитання допоможуть вам об’єктивно і точно випробувати будь-який з безлічі існуючих підходів до душеопікунства. Якщо ви знатимете, як провести аналіз будь-якої моделі, то ви зможете оцінити сильні та слабкі сторони тих конкретних підходів до душеопікунства, які популярні у ваших церковних колах.

По-перше, яким зображується Бог? Чи є Бог, відкритий у Святому Письмі, відправною точкою для нашого розуміння і ставлення до гріхів і страждань, властивих стану людини? Чи стоїть Він у центрі нашого розуміння добра, можливостей і благословень, яких душеопікунство прагне досягти? Зокрема, яка відводиться роль і важливість у цьому Ісусу Христу? Невірні методи душеопікунства ніколи не сприймають Христа правильно. Вони або повністю ігнорують Його, або зовсім спотворюють чи тонко видозмінюють Його особистість в уявленні наших підопічних. Але Той, хто випробовує всі серця, перед яким має схилитися кожне коліно, єдиний Спаситель грішників і притулок для стражденних, наполягає на належному ставленні до Нього. Біблійна мудрість розглядає всі людські питання з точки зору цього Бога.

По-друге, як пояснюється стан людської природи? Яке уявлення про мотиви людини визначає відповідь на головне запитання: “Чому ти робиш те, що ти робиш?” Зокрема, чи ясно представлений той факт, що людина в усіх своїх думках і вчинках постійно й активно взаємодіє з Богом? Жоден підхід до душеопікунства, що несе в собі гени мирської ДНК, не представляє ясної теорії мотивації. Чи ясно стверджується, що кожне людське серце (у кожний момент за всіх обставин) або служить брехні та похотям плоті, або любить Господа Бога? Чи ясно представлено те, яким чином кожен вчинок, кожна реакція, думка й емоція пов’язані з цими мотивами, що мають відношення до Бога? Якщо ви невірно розумієте людське серце, то у вашого душеопікунства невірні цілі; ви не зможете зрозуміти, якою має стати людина; ви не зможете правильно оцінити свій успіх. Невірні методи душеопікунства завжди уявляють людське серце невірно. Вони будують хибні теорії і пропонують тлумачення, що вводять в оману, про те, що послужило причиною наших проблем. Наприклад, незадоволені потреби, конфліктні інстинкти, обумовлені мотиви, генетичні зв’язки, біохімічні процеси, нездатність докласти силу волі, шкідливі звички, невігластво, яке можна виправити тощо – ніщо з цього не пояснює того, що відбувається насправді. Біблійна мудрість розглядає всі проблеми людини у світлі такого запитання: “Кого ти зараз любиш, боїшся, на кого сподіваєшся і кому служиш?”

По-третє, як оцінюються обставини людини? Чи сприймається сцена, на якій ми живемо – те, що оточує нас, тисне на нас, впливає на нас, – як така, що має вирішальне значення, як завершальне слово у вирішенні наших проблем? Або ж її краще сприймати як створену Богом ситуацію, а не причину? Крім того, чи можна якийсь окремий елемент у наших загальних обставинах виділити для особливої мети, як унікальний ключ до розгадки причин наших проблем? Минуле, сьогодення чи майбутнє? Соціальні зв’язки, фізичне тіло чи бісівський вплив? Невірні методи душеопікунства ніколи не сприймають навколишній світ правильно. Більшість із цих підходів приписують усю визначальну роль якійсь одній складовій нашої загальної життєвої ситуації. Наприклад, твердження: “У вас незбалансоване харчування, тому що ваші батьки не задовольнили ваших потреб у любові та в розвитку почуття високої самооцінки”, – рівнозначне твердженню: “Ви поневолені нав’язливими думками про їжу, тому що бісівський дух залежності побудував у вас твердиню”, – рівнозначне твердженню: “Ви страждаєте від неправильного харчування, бо маєте генетично зумовлене порушення, виражене в схильності до повторюваних дій”. Можливо, справді ваші батьки недостатньо любили вас; сатана блукає навколо вас; і, можливо, ви народилися з певною генетично зумовленою схильністю, не такою, як у інших людей. Але ніщо з цього не є вирішальним. Біблійна мудрість бере до уваги і вважає важливою кожну складову наших обставин, але останнє слово віддає стану серця.

По-четверте, як розуміють мету і засоби душеопікунства? Чи є його метою зцілення душі, відновлення гріховної людини на подобу образу Ісуса Христа силою Його благодаті? Чи прагне воно втішити розтривожених і розтривожити заспокоєних? Чи спрямована вона на перетворення наших гріхів і заспокоєння наших занепокоєнь? Чи є наше душеопікунство за своєю суттю пасторським служінням? Неправильні методи душеопікунства завжди представляють його суть невірно. Душеопікун як археолог копається у вашому минулому і у вашому внутрішньому світі, щоб здобути проникливість; як механік попереджає про те, що працює не задовільно у вашому мисленні або поведінці; як тренер складає план гри для успішного життя та підбадьорює вас до нього; як друг приймає вас таким, яким ви є; як батько задовольняє вашу психологічну потребу в любові; як філософ пропонує правдоподібне пояснення життя без усякого Бога; як лікар прописує ліки, щоб ви краще почували себе; і так далі… Біблійна мудрість сприймає душеопікунство як служіння рятівної сили благодаті та істини Ісуса Христа. Дійсна проникливість, зміни, підбадьорення та інші складові цього процесу виникають усередині цієї взаємодії.

Чотири простих запитання, що допомагають нам у розпізнанні… так необхідному нам розпізнанні! Але, я думаю, що в міру того, як ви вчитеся добре думати в рамках цих істин, з вами відбуватимуться прекрасні зміни. Ви зростатимете в мудрості як біблійний душеопікун, дійсно гідний звання мудрого пастиря овець і цілителя душ. Ви також виявите, що більше зростаєте в правильному розумінні того, що мирська мудрість шепче вам у вуха, що навіює вам щодо вашого вибору, вашої вірності, вашого служіння і ваших людей.

Оригінал © 9MarksJournal, переклад © HelpForHeart